Відкрити головне меню

Азотний наркоз (англ. nitrogen narcosis; нім. Stickstoffnarkose f) або глибинне сп’яніння — перенасичення нервової системи водолаза азотом внаслідок його проникнення у тканини тіла під великим тиском із занадто високою швидкістю. Наркотична дія азоту на центральну нервову систему виникає при зануренні дайвера, який дихає стислим повітрям, на глибині понад 30 метрів.

Зміст

ОзнакиРедагувати

Наркотичний вплив азоту проявляється у двох фазах: спочатку настає збудження, яке потім змінюється пригніченням функцій центральної нервової системи[1]. Починаючи з певної глибини, водолази відчувають приплив незвичайно солодкого почуття радості, відчуття неземного блаженства. Вони неначе п'яніють і забувають про небезпеку, що їх оточує. Інстинкти життя притуплюються, виникає потреба здійснити що-небудь незвичайне (наприклад, зануритись на ще більшу глибину).

Як правило, відзначають наступні прогресуючі симптоми наркозу[1]:

  • порушення концентрації, порушення здатності тверезо оцінювати навколишнє оточення, порушення функцій пам’яті
  • відчуття комфорту і безпеки, можливе легке запаморочення
  • стан підвищеного занепокоєння, напади страху
  • втрата координації, нездатність виконувати найпростіші завдання, втрата здатності оцінювати навколишнє оточення
  • галюцинації, прострація, втрата свідомості, смерть

Одразу як водолазу вдається покинути небезпечну глибину, голова прояснюється.

Стадії і фазиРедагувати

В залежності від величини парціального тиску азоту та індивідуальної чутливості

  • початкова або прихована стадія
  • стадія неповного наркозу
  • стадія загального наркозу

Наркотичний вплив азоту проявляється у двох фазах:

  • спочатку настає збудження, яке потім змінюється
  • пригніченням функцій центральної нервової системи

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати