Азеотропна сушка (рос. азеотропная сушка, англ. azeotropic drying) — метод видалення води з речовин (сушіння) при температурах нижче від 100 °С, здійснюється з додаванням другої рідини, яка утворює азеотроп з водою, що переганяється нижче температури кипіння води.

При використанні незмішуваних з водою розчинників утворюваний дистилят може бути розділений на виході і неводна частина повернена до осушуваної речовини .

Різновидом можна вважати класичний спосіб осушення хлороформу або чотирихлористого вуглецю: їх переганяють відкидаючи перші 10-15 % дистиляту збагачені водою (перші порції мають більше води ніж може розчинитися, тому утворюється схожа на молоко емульсія) .

Основна технологічна складність вибір матеріалів для герметизації: стійкі до полярних розчинників (вода) матеріали (гума) можуть набрякати в неполярній компоненті суміші та (якщо використовується скляний посуд) розірвати горловину. При шліфованих з'єднаннях майже неможливо підібрати замазку стійку до обох компонент: перфлуоровані вуглеводні не змішуються з багатьма неполярними розчинниками при звичайних умовах, але змішуються при нагріванні[1], тому логічніше оцінити забруднення якої компоненти допустиме, вибрати замазку з високою в'язкістю із швидкістю вимивання достатньою для забезпечення потрібного часу роботи . Якщо реактиви дозволяють використовувати металеве обладнання можна використати тефлонові (фторопластові) ущільнюючі прокладки (не розчиняються і не набрякають в жодному розчиннику, але досить тверді і вимагають сильного притискання, тому не можуть бути використані зі скляним обладнанням).

Примітки ред.

  1. Aristid V.Grosse and George H.Cady, Ind. Eng. Chem.39.367(1947)

Див. також ред.

Література ред.

  • Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0