Аженор Альтарош
Аженор Альтарош (фр. Marie Michel Agénor Altaroche; 1811—1884) — поет, журналіст, політик Франції XIX століття.
| Аженор Альтарош | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | Dupuy[1] |
| Народився |
18 квітня 1811[3][2][4] Іссуар, Пюї-де-Дом, Овернь |
| Помер |
13 травня 1884[2] (73 роки) Во |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | шансоньє, політик, журналіст, поет, письменник, посадова особа |
| Знання мов | французька[3] |
| Членство | Société des gens de lettresd |
| Посада | депутат Національної асамблеї Франції, president of the Société des gens de lettresd[5] і Prefect of Puy-de-Dômed |
| Автограф |
 |
Життєпис ред.
Аженор Альтарош народився 18 квітня 1811 в Іссуар у родині адвоката, яка схиляла його до юриспруденції.
Альтарош навчався в Парижі. Липнева революція посунула його в журналістику. На початку кар'єри, співробітник республіканських газет. 1834 — працював у «Le Charivari», де потім став головним редактором (1837 —1848).
Статті Альтароша, завжди повні дотепності та гумору, іноді містить невеликі, але прекрасні зразки політичної сатири, «Le Charivari» зобов'язаний здебільшого свого блискучого успіху. У цей час написав також: «Chansons» (2 т., 1835–1836), «Contes démocratiques» (1837), «Aventures de Victor Augrol» (2 т., 1838), наслідування «Пригод Фоблаза», «La réforme et la révolution »(1841).
За сприяння інших авторів, написав кілька театральних п'єс; разом з Лорансеном - «Лесток, або Повернення з Сибіру» (фр. Lestocq ou le retour de Sibérie) в одній дії, 1836), з Молер - «Коррехидор з Памплони» (фр. Le corrégidor de Pampélune, 1843) та ін.
З ранніх творів слід зауважити сатиру у віршах «La chambre et les écoles» (1831).
Призначений тимчасовим урядом у 1848 році урядовим комісаром в департамент Пюї-де-Дом, він своєю помірністю придбав багатьох друзів та обраний майже одноголосно депутатом законодавчих зборів, де в більшій частині принципових питань, приєднався до помірної лівої. 1849 — самоусунувся з політичної арени та керував різними театральними підприємствами 1850—1852: «Одеон», «Folies-Nouvelles», театром Дежазе (Théatre Déjazet).
Примітки ред.
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ а б в Sycomore / Assemblée nationale
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Pinson G., Thérenty M. Médias 19 — 2011. — ISSN 1927-0178
- ↑ Société des gens de lettres — 1837.
Джерела ред.
- Альтарош // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Використано матеріали франкомовної Вікіпедії (на 25.10.2010).
|
Це незавершена стаття про особу Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |