Адольф Мартін Плейшл
Адольф Мартін Плейшл (нім. Adolf Martin Pleischl; 10 жовтня 1787, Горні Плана, Богемія — 31 липня 1867, Гайдерсгофен, Австро-Угорська імперія) — хімік, лікар, педагог, професор, доктор філософії, винахідник.
| Адольф Мартін Плейшл | |
|---|---|
 | |
| Народився | 10 жовтня 1787[1][2][3] Горні Плана |
| Помер | 31 липня 1867[4][1][…] (79 років) Dorf an der Ennsd, Haidershofend, Амштеттен, Нижня Австрія, Австро-Угорщина |
| Поховання | Кладовище Святого Марка і Віденський центральний цвинтар |
| Країна |  Австрійська імперія |
| Діяльність | хімік, викладач університету, лікар |
| Alma mater | Карлів університет |
| Заклад | Віденський університет Карлів університет |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Нагороди |  |
 Адольф Мартін Плейшл у Вікісховищі | |
Біографія
ред.Народився в небагатій сім'ї. Закінчив гімназію в Празі. З 1806 року вивчав в університеті філософію, з 1809 року — медицину. У 1815 році став лікарем, й, окрім лікарської діяльності, почав серйозно вивчати хімію.
У 1815 році отримав докторський ступінь в Карловому університеті, де згодом став професором загальної та фармацевтичної хімії (1821—1838). Займався перспективами розвитку празького хіміко-фармацевтичного інституту.
У 1838 році переїхав до Відня, читав лекції у Віденському університеті.
Помер Адольф Мартін Плейшл у 1867, похований у Відні на кладовищі Святого Марка.
Його донька Марія була заміжня за лікарем Йоганном фон Оппольцером (1808—1871), одним із засновників так званої Віденської медичної школи.
Наукова діяльність
ред.У Празі вчений здійснив свій перший науковий аналіз води в річці Влтава, міському водопроводі та фонтанах.
Досліджував термальні джерела богемських курортів. Був активним ініціатором санаторно-курортного лікування в Карлових Варах, Маріанських Лазнях, Франтішкові-Лазне і Теплиці. Його позитивний висновок якостей води у Карлових Варах посприяв виникненню прибуткового джерела доходу шляхом експорту бутильованої води і продуктів, які містять у своєму складі гідрокарбонат натрію.
Плейшлу також приписують створення безпечної неметалевої емалі для покриття металевого посуду[5].
Крім того, вчений, за допомогою тиску і низької температури, намагався здійснити зріджування діоксиду вуглецю, процес, який пізніше був успішно завершений його учнем Йоганном Августом Наттерером[6][7].
Нагороди
ред.- Був нагороджений Лицарським Хрестом Імператорського австрійського ордена Франца Йосифа.
- У 1949 році в Зіммерингу (11 район Відня) на його честь названа алея «Pleischlgasse».
Примітки
ред.- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ а б Dr. Constant v. Wurzbach Pleischl, Adolph Martin // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 22. — S. 415.
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ https://www.geschichtewiki.wien.gv.at/Adolf_Martin_Pleischl
- ↑ [1] [Архівовано 2 червня 2020 у Wayback Machine.] Encyklopedie Ckrumlov.cz
- ↑ [2] History of industrial gases by Ebbe Almqvist
- ↑ AEIOU Encyclopedia [Архівовано 19 вересня 2018 у Wayback Machine.] (biographical information)
Посилання
ред.- BLKÖ: Pleischl, Adolph Martin [Архівовано 9 червня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)