Адизька діаспора — спільнота адигів, яка існує та розвивається за межами свого материнського регіону, Адигеї.

Поява адизької діаспори в різних країнх світу стала можливою завдяки масовому примусовому виселенню адигів (мухаджирство) до Османської імперії.[1] З 1763 адизькі племена вели збройну боротьбу проти Російської імперії, яка закінчилась в 1864 завдяки застосуванню генералом М. І. Євдокимовим тактики випаленої землі.[2] Після цього більша частина черкесів була переселена в Османську імперію.[3]

На сьогодні представники адизької діаспори проживають в більш ніж 50 країн світу.[4] Найбільше адигів знаходиться в Туреччині; деякі джерела називають цифру в 3 мільйони чоловік,[5] інші — 4 мільйони.[6]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Кумыков Т.Х., 1994
  2. Думанов 1994:98
  3. Кумыков 1994:15
  4. Ричмонд 2
  5. Максидов А. А. — член Союза писателей РФ. Архів оригіналу за 16 січня 2012. Процитовано 8 липня 2015. 
  6. Стоукс 152