Адгократія

Адгокра́тія^{[джерело?]}^{[оригінальне дослідження?]} або адхокра́тія (від лат. ad hoc – «спеціально для цього випадку»; грец. κράτος – «сила, влада») — термін, що його запропонував у 1960 роках знавець проблем лідерства Воррен Бенніс, а потім популяризував футуролог Елвін Тоффлер. За своєю суттю адгократія — протилежність бюрократії.^[1] Адгократія ігнорує класичні принципи менеджменту, згідно з якими в кожного є певна постійна роль, і відповідає гнучкому організаційному устрою, за якого індивідууми можуть вільно використовувати свої таланти залежно від потреб.

Примітки ред.

↑ Новітня політична лексика (неологізми, оказіоналізми та інші новотвори) (PDF) (укр) . Львів: «Новий Світ – 2000». 2015. с. 10-11. {{cite book}}: |first= з пропущеним |last= (довідка); Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка); Явне використання «та ін.» у: |first= (довідка)

Джерела ред.

'Сухонос В. В. Адхократія як антибюрократична державна технологія: історико-правовий контекст // Правовий вісник Української академії банківської справи. — Суми : Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України», 2014. — Вип. 2 (11). — С. 3–7.

Це незавершена стаття з політології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Новітня політична лексика (неологізми, оказіоналізми та інші новотвори) (PDF) (укр) . Львів: «Новий Світ – 2000». 2015. с. 10-11. {{cite book}}: |first= з пропущеним |last= (довідка); Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка); Явне використання «та ін.» у: |first= (довідка)

[1]