Ада білокрилий
| Ада білокрилий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Білокрилий ада (Мачу-Пікчу, Перу)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Knipolegus aterrimus Kaup, 1853 | ||||||||||||||||
 Ареал виду Протягом всього року В негніздовий період | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
А́да білокрилий[2] (Knipolegus aterrimus) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Південній Америці. Бразильський ада раніше вважався підвидом білокрилого ади.
Опис
ред.Довжина птаха становить 16-18 см, вага 14,8–24,5 г. Самці мають повнюсто чорне, металево-блискуче забарвлення з широкою білою смугою на внутрішній стороні крила. Самиці маюють сіро-коричневе забарвлення, на крилах дві світлі смуги. Хвіст рудуватий, довгий, східчастий.
Підвиди
ред.Виділяють три підвиди:[3]
- K. a. heterogyna Berlepsch, 1907 — долина річки Мараньйон на півночі Перу (від півдня Кахамарки до Анакаша);
- K. a. anthracinus Heine, 1860 — південь Перу і північний захід Болівії (Ла-Пас);
- K. a. aterrimus Kaup, 1853 — південь Болівії, захід Аргентини.
Деякі дослідники вважають підвид K. a. heterogyna окремим видом Knipolegus heterogyna.[4]
Поширення і екологія
ред.Білокрилі ади поширені в Перу, Болівії і Аргентині. В негніздовий період вони трапляються в Парагваї, Уругваї, Чилі і Бразилії. Живуть в гірських тропічних лісах і чагарникових заростях.
Поведінка
ред.Білокрилі ади харчуються комахами, яких ловлять в польоті. В кладці 3-4 яйця, інкубаційний період триває 20 днів.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Knipolegus aterrimus. Архів оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 13 вересня 2021.
- ↑ BirdLife International (2016). Knipolegus heterogyna. Архів оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |