Агрегація (екологія)
Агрегація (лат. aggregatus — приєднаний):
- Скупчення організмів однієї популяції в межах біоценозу, яке може бути викликане екологічними, біологічними або фітоценотичними причинами (див. Типи розміщення популяцій у фітоценозі). Ступінь агрегованності може бути оцінена кількісно з використанням індексу сегрегації, індексу К. Кершоу, індексу Г. Коттема, індексу М. Морисіта, індексу Т. Фрея, індексів гомогенності.
- Процес формування «плям» (англ. patches) при становленні фітоценозу (див. Формування фітоценозу). Тенденція до агрегування знаходиться в зворотній залежності від рухливості зачатків (насіння, спор і т. д.), на що вперше звернули увагу Дж. Уївер (John Ernest Weaver[en]) і Ф. Клементс. На лімітуючий вплив агрегування вказує принцип В. Оллі.
- Перша стадія формування фітоценозу ( за О. П. Шенніковим[ru]); в цьому випадку агрегація стає синонімом угруповання групово-зарослевого і тому використання цього терміну, враховуючи його зайнятість іншими значеннями, небажано.
Література ред.
- Воронов А. Г. Геоботаника. — М.: Высш. школа, 1973. — 384 с.
- Работнов Т. А. Луговедение. — М.: Изд-во МГУ, 1978. — 384 с.
- Шенников А. П. Введение в геоботанику. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1964. — 447 с.