Агонгло
Агонгло (Аґонґло) (1766 — 1 травня 1797) — 9-й ахосу (володар) Дагомеї в 1774—1797 роках. Його символом був ананас. що відповідає прислів'ю — «блискавка б'є в пальму, але ананас рятується» — натяк на небезпеку, яку він уник при сходженні на трон, і на всі перешкоди, що подолав.
| Агонгло | |
|---|---|
| Народився | 1766 або 1743[1] |
| Помер |
1797 Абомей, Бенін |
| Країна |
 Бенін |
| Діяльність | монарх |
| Знання мов | французька |
| Батько | Кпенгла |
| У шлюбі з | Na Agontiméd |
| Діти | Гезо і Адандозан |
Життєпис ред.
Походив з династії Алладаксону. Син Кпенгли. Народився 1766 року в Абомеї. Отримав титул відашо (спадкоємця трону). Втім 1774 року після смерті батька на владу став претендувати стрийко Фраку. Втім Агонгло підтримали вищі посадовці держави — меху (перший міністр) та міган (верховний суддя). Втім значна частина знаті зберегла прихильність до Фраку. В результаті новий ахосу протягом року вимушений був дипломатичними заходами залагоджувати протиріччя.
Стикнувся із зменшення работоргівлі у підвладних портах. У відповідь знизив податки та скасував обмеження торгівлі рабами, а також розширив здійснив військові походи з метою захоплення якомога більшої кількості рабів. Втім низка походів проти народу махі та утворення Мале Попо завершилися невдачами. 1795 року уклав союз з державним утворення велике Попо, з яким завдав поразки махі та Малому Попо.
Водночас змінилася зовнішня ситуація. 1794 року Французька республіка заборонила работоргівлю, а французькі судна почали здійснювати напади на португальських работоргівців. Останні невдовзі припинили купляти рабів в порту Уїда. Також британські торгівці в дагомейському порту Уїда зменшили ділову активність. Все це негативно позначилося на торгівлі.
1796 року скористався внутрішньою боротьбою в державі Ойо, припинивши сплату данини до неї. разом з тим не наважився відкрито скинути залежність.
Для вирішення ситуації ахосу відправив посланця до Марії I, королеви Португалії, з пропозицією відновити работоргівлю через Уїду. В якості останнього зусилля для відновлення торгівлі з Португалією Агонгло прийняв двох португальських католицьких місіонерів, що спричинило великий протест знаті та правлячій династії, де були сильні традиції вуду. Сам оженився на Софі, що мало голландсько-африканське коріння і була католичкою (став першим дагомейським володарем, що пошлюбив метиску). Зрештою 1797 року відбувся заколот, внаслідок чого Агонгло було вбито власним братом Доганом та жінкою На Ванджіле, але тіх було схоплено й поховано живцем. Новим ахосу став другий син загиблого — Адандозан.
Джерела ред.
- Akinjogbin, I.A. (1967). Dahomey and Its Neighbors: 1708—1818. Cambridge University Press.
- Law, Robin (1989). «Slave-Raiders and Middlemen, Monopolists and Free-Traders: The Supply of Slaves for the Atlantic Trade in Dahomey c. 1715—1850». The Journal of African History. 30 (1): 45–68
- Marlène-Michèle Biton, " À propos du bicentenaire de la mort du roi Agonglo d'Abomey (Bénin) ", in Arts d'Afrique noire. Arts premiers (Arnouville), no 107, automne 1998, p. 37-39
- J. Cameron Monroe; Akinwumi Ogundiran (2012). Power and Landscape in Atlantic West Africa. London: Cambridge University Press.