Агарцин
Агарцин (вірм. Հաղարծին) — вірменський монастир, розташований в марзі (області) Тавуш у Вірменії за 18 км на північний схід від міста Діліжан, в лісистій долині Іджеванського хребта. Був побудований в X−XIII століттях, переважно під заступництвом династії Багратуні.
| Агарцин вірм. Հաղարծին | |
|---|---|
 | |
| 40°48′06″ пн. ш. 44°53′26″ сх. д. / 40.801777777805554592° пн. ш. 44.89075000002777216° сх. д.Координати: 40°48′06″ пн. ш. 44°53′26″ сх. д. / 40.801777777805554592° пн. ш. 44.89075000002777216° сх. д. | |
| Країна |
 Вірменія[1] |
| Місто | с. Агарцін |
| Марз | Тавуш |
| Конфесія | Вірменська апостольська церква |
| Тип | монастир |
| Стиль | вірменська архітектура |
| Дата заснування | X століття |
| Стан | діючий, станом на осінь 2009 р. активно реконструюється |
  Агарцин Агарцин (Вірменія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Головна монастирська церква Св. Богородиці (Сурб Аствацацін) побудована в 1281 році. Церква Сурб Григор, побудована в XI столітті, є найдавнішою спорудою комплексу. У XII−XIII століттях до церкви був прибудований гавіт.
Церква Сурб Степанос, побудована в 1244 році, нагадує церкву Св. Богородиці, але менша в розмірах. На території монастиря також знаходиться трапезна, побудована в 1248 році. Тут також містилася царська усипальниця роду Багратуні, від якої збереглися надгробні плити з іменами царів Смбата і Гагіка. Поруч з трапезною збереглися залишки кухні, біля собору Аствацацін — залишки притвору. На території комплексу знаходиться кілька хачкарів.
