Агама хорасанська

Ага́ма хораса́нська (Laudakia erytrogastra) — вид ящірок родини агамових (Agamidae). Поширений у Західній і Центральній Азії. Мешканець гір і передгір'їв. Має 2 підвиди.

Опис

Загальна довжина 28—30 см. Самці трохи крупніше самок. Голова, тулуб і підстава хвоста сплощені, але в меншій ступені, ніж у кавказької і гімалайської агам. Ззаду барабанної перетинки і з боків шиї складки шкіри вкриті великими конічними, твердими лусками (шипиками), які у молодих особин мають тригранну форму. Уздовж хребта проходить доріжка з п'яти- або шестикутної луски з добре розвиненими реберцями, які переходять у дорослих в шипики. Ця луска значно більші спинно-бокової, але у 2—3 рази дрібніше верхньохвостової. Горлова й грудна луска з добре розвиненими реберцями, які переходять у гострі шипики. На потилиці і з боків шиї сильно порослі пуки жорсткої луски з шипиками. Хвостова луска розташована правильними кільцями — кожні два кільця утворюють сегмент, що відповідає одному хребцю. Верхньохвостова луска має високі гострі шипи. Пальці задньої лапи дуже слабко стиснуті з боків, а четвертий палець цієї ноги трохи довше третього. У дорослих самців є 5—6 рядків мозолястої луски (пор) перед клоакальною щілиною і велика група (пляма) такої луски посередині черева, у дорослих самиць мозоляста луска розвинена лише перед клоакальною щілиною.

Тулуб зверху оливкового або сірого кольору з чорними вузькими неправильної форми плямами і смужками. На верхній поверхні кінцівок й хвоста є нерізкі темні поперечні смуги. Малюнок зазвичай слабко виражений. У дорослих самців черево майже чорного забарвлення, мозоляста луска жовтувата, а горло у великих світлих помаранчевих плямах. У самок черево жовтогарячого кольору, яскравішого на хвості.

Поширення

Мешкає в північно-східному Ірані, Афганістані, південно-східному Туркменістані.

Спосіб життя

Полюбляє гори і передгір'я на скелях, лесових урвищах, кам'янистих брилах, старих дувалах і в норах піщанок. Нерідко зустрічається на глинястих і супіщаних ґрунтах серед пологих пагорбів з фісташковими деревами і вздовж доріг. Піднімається у гори на висоту 2440 м над рівнем моря. Притулками служать щілини під уламками скель, тріщини і нори у ґрунті, нори гризунів, зокрема, великий піщанки. Під час зимівлі у норах агами були знайдені на глибині 80—90 см. Зазвичай йдуть на зимівлю в жовтні. Активна вдень. Харчується комахами, мурашками, жуками, метеликами, клопами, скорпіонами, багатоніжками, невеликими сліпозмійками, насінням і листям злаків, квітами бобових.

Це яйцекладна ящірка. Статева зрілість настає на 3 році життя при довжині тіла понад 12 см. Перше спаровування відбувається в середині травня, відкладання яєць — у липні. У кладці до 13 яєць розміром 19—25 × 9—14 мм. Молоді агами з'являються у вересні—жовтні, довжина їх тіла з хвостом близько 10 см.

Систематика

Підвиди:

• Laudakia erytrogastra erytrogastra;
• Laudakia erytrogastra nurgeldievi.

У 2012 році при ревізії роду Laudakia на основі морфологічних даних із нього був виділений рід Paralaudakia. До нового роду потрапила також агама хорасанська, отримавши міжнародну біноміальну назву Paralaudakia erytrogastra.

Література

• Атаев Ч. А. Пресмыкающиеся гор Туркменистана. — Ашхабад : Ылым, 1985. — 344 с. (с. 71—78)
• Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоологический институт РАН, 2004. — 232 с. (с. 50). — ISBN 5-98092-007-2
• Банников А. Г., Даревский И. С., Рустамов А. К. Земноводные и пресмыкающиеся СССР : справочник-определитель. — М. : Мысль, 1971. — 596 с. (с. 112—113)
• Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / А. Г. Банников, И. С. Даревский, В. Г. Ищенко и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 114—115)
• Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
• Référence Catalogue of Life : Laudakia