А́втопрото́ліз — зворотний процес взаємодії двох молекул амфотерного протонного розчинника, в якому одна з молекул передає протон (виступає кислотою Бренстеда), а друга приймає його (виступає основою). Для протонних розчинників автопротоліз є випадком автоіонізації.

Загальний опис

ред.

Внаслідок реакції між двома молекулами розчинника (HSolv) утворюються позитивно і негативно заряджені частинки і встановлюється рівновага:

HSolv + HSolv   H2Solv+ + Solv-

Найпоширенішим прикладом автопротолізу є взаємодія молекул води:

H2O + H2O   H3O+ + OH-

У реакції автопротолізу беруть участь рідкі розчинники, що мають у своєму складі кислотний атом Гідрогену та неподілену електронну пару для прийому протону H+, зокрема неорганічні кислоти (наприклад, флуоридна, сульфатна), рідкий аміак, велика кількість органічних сполук:

HF + HF   H2F+ + F-
H2SO4 + H2SO4   H3SO4+ + HSO4-
NH3 + NH3   NH4+ + NH2-
CH3OH + CH3OH   CH3OH2+ + CH3O-
CH3CN + CH3CN   CH3CNH+ + CH2CN-

Катіон, що утворюється в ході такої взаємодії, має назву ліоній, а аніон — ліат.

Константа автопротолізу

ред.
Значення pKa для деяких розчинників[1][2]
Сульфатна кислота 3,33
Мурашина кислота 6,2
Фтороводень 12,5[3]
Вода 14,00
Оцтова кислота 14,45
Метанол 17,20
Етанол 18,88
Аміак 32,5[4]

Чисельно процес автопротолізу описується константою рівноваги (інша назва іонний добуток):

 

У чистому розчиннику та сильнорозведених розчинах [HSolv] = 1, тому рівняння, наприклад, для води прийме вигляд

 

Оскільки рівноважні концентрації та активності іонів у розчинах є надто малими, на практиці частіше послуговуються від'ємними логарифмами значень:

 

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Izutsu, K. Electrochemistry in Nonaqueous Solutions. — 2nd edition. — Weinheim : WILEY-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA, 2009. — P. 189. — ISBN 978-3-527-32390-6. (англ.)
  2. Якщо не зазначено інше, значення наведені для температури 25 °C.
  3. При температурі 0 °C.
  4. При температурі -33 °C.

Джерела

ред.