Відкрити головне меню

Аврорін Євген Миколайович
Аврорин Евгений Николаевич
E. N. Avrorin.JPG
Народився 11 липня 1932(1932-07-11)
Ленінград, Російська СФРР, СРСР
Помер 9 січня 2018(2018-01-09) (85 років)
Челябінськ, Росія
Громадянство Росія Росія
Діяльність фізик-теоретик, фізик-ядерник
Alma mater МДУ
Сфера інтересів теоретична фізика
Заклад Російський федеральний ядерний центр у Сарові
Посада науковий керівник та директор РФЯЦ-ВНДІТФ
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Yevgeny Zababakhin[d] і Boris Litvinov[d]
Член Російська академія наук і Академія наук СРСР
Відомий завдяки: Один з розробників термоядерної бомби
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці — 1966 Ленінська премія
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Леніна
Орден «За заслуги перед Вітчизною» Орден «За заслуги перед Вітчизною»
Академік РАН

Євге́н Микола́йович Авро́рін (рос. Аврорин Евгений Николаевич; 11 липня 1932, Ленінград, СРСР — 9 січня 2018, Челябінськ, Росія) — російський радянський вчений, фізик-теоретик. Академік РАН (1992). Герой Соціалістичної Праці (1966).

Зміст

БіографіяРедагувати

У 1954 році закінчив фізичний факультет Московського державного університету імені М. В. Ломоносова. Після закінчення університету працював в КБ-11 (нині РФЯЦ-ВНІІЕФ), де брав участь у розробці першого радянського двокаскадного термоядерного заряду.

У 1955 р. Є. М. Аврорін був переведений до новоствореного другого радянського збройного ядерного центру — НДІ-1011. Тут повною мірою проявився його талант дослідника і організатора.

У 1957 р. під науковим керівництвом Є. М. Аврорріна був проведений перший вітчизняний фізичний експеримент, що дозволив отримати важливу інформацію про властивості процесів в екстремальних умовах. Ці результати лягли в основу його кандидатської дисертації. Багато напрямів, початі в цьому експерименті, з успіхом були розвинені співробітниками інституту з його участю в наступні роки.

З 1964 р. Є. М. Аврорін працював начальником теоретичного відділу, з 1974 р. — начальником теоретичного відділення, а в 1985 р. був призначений науковим керівником ВНДІТФ. З грудня 1996 по грудень 1998 суміщав посади наукового керівника та директора РФЯЦ-ВНДІТФ.

НагородиРедагувати

За досягнуті результати в області створення термоядерного щита в 19611962 рр.. група провідних фахівців інституту, серед них був і Є. М. Аврорін, удостоєна Ленінської премії.

З початку 1960-х років Євген Миколайович працює в галузі створення ядерних зарядів для мирних застосувань. У сукупності за ці роботи в 1966 р. він був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці.

За внесок у розвиток і вдосконалення ядерної зброї Е. М. Аврорін нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1956), орденом Леніна (1987) та орденом «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (1999). У 1999 р. він став лауреатом Премії ім. В. П. Макеєва.

Почесний громадянин міста Снєжинська (1997).

Головні напрямки наукової діяльностіРедагувати

Громадська діяльністьРедагувати

Член Президіума Російського Пагуоського комітету.

ЗахопленняРедагувати

Сім'яРедагувати

Одружений, має сина.

ДжерелаРедагувати