Абіогенна речовина

Абіогенна речовина, за В. І. Вернадським (1967^[1]), речовина, утворена процесами, в яких жива речовина не бере участі (продукти тектонічної діяльності, метеорити тощо). Часто замість абіогенної речовини вживають терміни «косна речовина», «мінеральні елементи», «неорганічна речовина», «абіологічна речовина».

Прикладом абіогенної речовини земного походження можуть служити продукти вулканізму і гази, що виділяються з надр Землі. За оцінками^[2], «надходження абіогенної речовини в біосферу становить близько 3 млрд т на рік».

Метеорити — це приклад абіогенної речовини позаземного походження. Однак явище це рідкісне^[3]. Основна складова абіогенної речовини позаземного походження — це метеоритний пил, надходження якого на Землю оцінюється величиною 10⁴–10⁶ т/рік. Це небагато, але за 4,5 млрд років існування Землі «космічного пилу» на неї накопичилося сотні метрів (щоправда, суттєво перемішаного з компонентами земної речовини).

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

Быков Б. А. Экологический словарь. — Алма-Ата: Наука, 1983. — 216 с.
Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1989.
Словарь ботанических терминов / под общ. ред. И. А. Дудки. — Киев : Наукова думка, 1984. — 308 с. (рос.)

Зовнішні посиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

↑ Вернадский В. И. Биосфера. — М.: Мысль, 1967. — 376 с.
↑ Лапо А. В. Следы былых биосфер, или рассказ о том, как устроена биосфера и что осталось от биосфер геологического прошлого. 2-е изд. — М.: Знание, 1987. — 208 с.
↑ З XV ст. до наших днів спостерігалося, і було підібрано всього лише кілька сотень метеоритів; «… Попадань в людей було тільки 5 — по одному за століття, убитих — 1. Останнє попадання сталося, мабуть, 30 листопада 1954 р. 4-кілограмовий метеорит пробив дах будинку і стелю, відскочив від радіоприймача і вдарив по нозі господиню будинку, яка відпочивала після ленчу. Так увійшла в історію людства місіс Ходжес з Сілакогі, шт. Алабама (США)»

Це незавершена стаття з екології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

[1] Вернадский В. И. Биосфера. — М.: Мысль, 1967. — 376 с.

[2] Лапо А. В. Следы былых биосфер, или рассказ о том, как устроена биосфера и что осталось от биосфер геологического прошлого. 2-е изд. — М.: Знание, 1987. — 208 с.

[3] З XV ст. до наших днів спостерігалося, і було підібрано всього лише кілька сотень метеоритів; «… Попадань в людей було тільки 5 — по одному за століття, убитих — 1. Останнє попадання сталося, мабуть, 30 листопада 1954 р. 4-кілограмовий метеорит пробив дах будинку і стелю, відскочив від радіоприймача і вдарив по нозі господиню будинку, яка відпочивала після ленчу. Так увійшла в історію людства місіс Ходжес з Сілакогі, шт. Алабама (США)»

[1]

[2]

[3]