Абу Діабі

французький футболіст

Вассірікі́ Абу́ Діабі́ (фр. Vassiriki Abou Diaby, французька вимова [abu djabi]; нар. 11 травня 1986 року, Обервільє) — колишній французький футболіст івуарійського походження, півзахисник. Відомий виступами за лондонський «Арсенал» та національну збірну Франції.

Ф
Абу Діабі
Абу Діабі
Абу Діабі
Особисті дані
Повне ім'я Вассірікі Абу Діабі
Народження 11 травня 1986(1986-05-11) (38 років)
  Обервільє, Франція Франція
Зріст 188 см
Вага 75 кг
Громадянство  Франція
Позиція Півзахисник
Номер 5
Юнацькі клуби
1994—1998
1998—2001
2001—2002
2002
2002—2004
Франція «Обервільє»
Франція «Ред Стар»
Франція «Парі Сен-Жермен»
Франція Академія Клерфонтен
Франція «Осер»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2004—2006
2006—2015
2015—2017
Франція «Осер»
Англія «Арсенал»
Франція «Олімпік» Марсель
10 (1)
125 (14)
5 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2004—2005
2006—2007
2007—
Франція Франція U-19
Франція Франція U-21
Франція Франція
12 (0)
2 (0)
16 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 1 липня 2015.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 1 липня 2015.

Біографія

ред.

Клубна кар'єра

ред.

Початок

ред.

Народившись передмісті Парижа Обервільє, Діабі розпочав свою кар'єру в академії клубу рідного міста «Обервільє». У 12 років перейшов до головного клубу північних передмість Парижа «Ред Стар», а в 15-річному віці приєднався до академії провідного клубу міста — «Парі Сен-Жермен». Після нетривалого перебування в академії Клерфонтен 2002 році перейшов до школи «Осера». У 2004 році підписав перший професійний контракт з «Осером». Дебют за «Осер» у Діабі відбувся 14 серпня 2004 року в матчі проти «Ренна», вийшовши на поле у другому таймі на заміну[1]. За сезон 2004—05 Абу зіграв 7 матчів в чемпіонаті Франції, а в першій половині сезону 2005—06 зіграв ще 6 ігор.

Арсенал

ред.
2005—2006
ред.

12 січня 2006 року Діабі перейшов у «Арсенал» за суму близько 2 млн англійських фунтів[2]. У новому клубі Діабі взяв номер 2, так як колишній власник номера — Лі Діксон — завершив кар'єру. Діабі був придбаний для того, щоб замінити Патріка Вієра, який покинув клуб[3]. Абу дебютував за «Арсенал» 21 січня 2006 року у матчі проти «Евертона», який завершився поразкою 1:0[4]. 1 квітня 2006 року Діабі забив свій перший гол за «Арсенал» у матчі проти «Астон Вілли», вийшовши на заміну[5]. Усього лише через місяць, 1 травня, Діабі отримав перелом щиколотки зі зміщенням в матчі проти «Сандерленда» в єдиноборстві з Деном Смітом[6]. Травма змусила футболіста пропустити вісім місяців тренувань, а також фінал Ліги Чемпіонів та молодіжний чемпіонат Європи 2006 року.

2006—2007
ред.
 
Абу Діабі у грі проти «Фулхема» в 2007 році

Лише 9 січня 2007 року Діабі повернувся на поле, вийшовши на заміну замість Тео Волкотта в чвертьфінальному матчі Кубка Ліги проти «Ліверпуля», який закінчився з рахунком 3:6 на користь «Арсенала»[7]. У фіналі цього турніру в Кардіффі Діабі завдав травми Джону Террі, вдаривши його в ліву щелепу. Капітан «Челсі» пролежав без свідомості кілька хвилин, а потім був госпіталізований. Проте, в той же день, Террі був виписаний без серйозних ускладнень[8].

2007—2008
ред.

В новому сезон Діабі почав часто виходити на лівому фланзі. 12 грудня 2007 року Діабі забив свій перший гол у Лізі чемпіонів в матчі проти «Стяуа», який закінчився з рахунком 2:1 на користь «Арсеналу»[9]. 29 березня 2008 року Абу отримав свою першу червону картку за «Арсенал» у матчі з «Болтоном»[10][11]. Згодом він пошкодив коліно і до кінця сезону майже не виступав[12].

2008—2009
ред.
 
Абу Діабі у грі проти «Челсі» в 2009 році.

Після продажу Матьє Фламіні в «Мілан», Діабі отримав можливість боротися з Денілсоном та Алексом Сонгом за його позицію як партнера Сеска Фабрегаса в центрі поля, але оскільки ще не до кінця залікував травму, змушений був пропустити початок сезону.[13] Діабі повернувся до складу лише у грі проти «Евертона», допомігши перемогти команді з рахунком 3:1. 26 грудня 2008 року, забив свій перший гол у сезоні в Прем'єр-лізі у матчі з «Астон Віллою», що завершилася з рахунком 2:2.

2009—2010
ред.

Сезон 2009—2010 став для Діабі одним із найкращих. Він утвердився в основному складі команди в центрі поля і навіть став ключовим гравцем. Завдяки цьому 1 січня 2010 року відбулося підписання нового довгострокового контракту з клубом[14].

Міжнародна кар'єра

ред.

Діабі зіграв 14 ігор за юнацьку збірну Франції віком до 19 років, деякі з них як капітан, ставши чемпіоном Європи серед юнаків віком до 19 років у 2005 році[15]. У лютому 2006 року Діабі зіграв за молодіжну збірну Франції проти однолітків з Вірменії[16], але пропустив молодіжний чемпіонат Європи 2006 року у зв'язку з травмою щиколотки. Так та гра і залишилась єдиною у футболці молодіжної збірної.

За національну збірну Франції дебютував 24 березня 2007 року, замінивши Флорана Малуда в матчі проти збірної Литви[17].

Статистика

ред.

Клуб

ред.
На 1 червня 2015[18][19]
Клуб Сезон Ліга Cup[20][21] Європа Всього
Ігор Голів Пасів Ігор Голів Пасів Ігор Голів Пасів Ігор Голів Пасів
  «Осер» 2004–05 5 0 0 0 0 0 2 0 0 7 0 0
2005–06 5 1 0 0 0 0 2 0 0 7 1 0
Всього 10 1 0 0 0 0 4 0 0 14 1 0
  «Арсенал» 2005–06 12 1 1 2 0 0 2 0 0 16 1 1
2006–07 12 1 0 5 0 1 1 0 0 18 1 1
2007–08 15 1 1 7 1 1 6 2 0 28 4 2
2008–09 24 3 2 5 0 0 7 1 0 36 4 2
2009–10 29 6 4 1 0 0 10 1 2 40 7 6
2010–11 16 2 3 3 0 0 1 0 0 20 2 3
2011–12 4 0 0 0 0 0 1 0 0 5 0 0
2012–13 11 0 0 3 0 1 1 0 0 15 0 1
2013–14 1 0 0 0 0 0 0 0 0 1 0 0
2014–15 0 0 0 1 0 0 0 0 0 1 0 0
Всього 124 14 11 27 1 3 29 4 2 180 19 16
Загалом 134 15 11 27 1 3 33 4 2 194 20 16

Збірна

ред.
На 7 вересня 2012[22]
Збірна Рік Ігор Голів Пасів
  Франція 2006–07 2 0 0
2007–08 0 0 0
2008–09 0 0 0
2009–10 6 0 0
2010–11 7 0 0
2011–12 0 0 0
2012–13 1 1 0
Всього 16 1 0

Досягнення

ред.

Клуб

ред.

Збірна

ред.

Примітки

ред.
  1. FEUILLE DE MATCH AJ AUXERRE — STADE RENNAIS FC. Архів оригіналу за 18 березня 2012. Процитовано 3 травня 2011.
  2. Abou Diaby signs for Arsenal. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 3 травня 2011.
  3. Arsene Wenger wants Abou Diaby to emulate Patrick Vieira. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 3 травня 2011.
  4. Everton 1-0 Arsenal. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 3 травня 2011.
  5. Arsenal 5-0 Aston Villa. Архів оригіналу за 15 грудня 2006. Процитовано 3 травня 2011.
  6. Abou Diaby has shown great strength to bounce back from horror injury, says Patrick Vieira. Архів оригіналу за 28 липня 2010. Процитовано 3 травня 2011.
  7. Liverpool 3-6 Arsenal. Архів оригіналу за 4 січня 2008. Процитовано 3 травня 2011.
  8. Chelsea's John Terry can't remember kick to head. Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 3 травня 2011.
  9. Arsenal hold off Steaua recovery. Архів оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 3 травня 2011.
  10. Bolton 2-3 Arsenal. Архів оригіналу за 6 грудня 2011. Процитовано 3 травня 2011.
  11. Steinsson relieved after his lucky escape from Diaby's horror tackle. Архів оригіналу за 12 квітня 2010. Процитовано 3 травня 2011.
  12. Doubts remain over Arsenal's Abou Diaby after suffering strain in reserve match. Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 3 травня 2011.
  13. Diaby injury heightens Wenger's hunt for new central midfielder. Архів оригіналу за 16 березня 2010. Процитовано 3 травня 2011.
  14. Diaby signs new long-term contract at Arsenal. Архів оригіналу за 4 січня 2010. Процитовано 3 травня 2011.
  15. French fightback clinches crown. Архів оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 3 травня 2011.
  16. Match nul à Colmar, avant Cardiff (1-1). Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 3 травня 2011.
  17. Newcomers Diaby, Diarra earn France call-up. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 3 травня 2011.
  18. Abou Diaby Footballdatabase.eu Profile. Архів оригіналу за 1 серпня 2016. Процитовано 3 травня 2011.
  19. Diaby LFP Profile[недоступне посилання з червня 2019]
  20. Включає Кубок Франції і Кубок французької Ліги з футболу.
  21. Включає Кубок Англії, Кубок Футбольної Ліги та Суперкубок Англії.
  22. Abou Diaby FFF Profile. Архів оригіналу за 14 квітня 2011. Процитовано 3 травня 2011.

Посилання

ред.