Відкрити головне меню
Абонентський гучномовець «ЭМЗ». 1952 рік.
3-програмний абонентський приймач «Електроніка ПТ-209». 1980-ті роки.
Вилка ВПВ-1 з розеткою РПВ-1 для абонентської радіоточки.

Абонентська радіоточка (розм. — радіо) — репродуктор для дротового радіо; абонентський гучномовець.

Опис і пов'язані поняттяРедагувати

  • Абонентська радіоточка — частина лінійних споруд мережі проводового мовлення; починається від обмежувальної коробки або обмежувальної перемички і закінчується абонентською розеткою.
  • Абонентська розетка — пристрій, призначений для підключення абонентського пристрою до мережі проводового мовлення.
  • Абонентський пристрій — підключаємий до абонентської розетки технічний засіб (абонентський гучномовець, приймач трьохпрограмного проводового мовлення, радіонавушники, а також інші технічні пристрої), призначений для прийому і відтворення радіопрограм та іншої інформації, що передається по мережі проводового мовлення.
    • Абонентський гучномовець [1]— побутовий радіоелектронний апарат, призначений для прийому і відтворення трансляційних програм, переданих по мережі проводового мовлення.
    • Трьохпрограмний приймач проводового мовлення — побутовий радіоелектронний апарат, призначений для прийому і відтворення трансляційних програм, переданих по мережі трьохпрограмного проводового мовлення
    • Трьохпрограмний пристрій проводового мовлення — побутовий радіоелектронний апарат, призначений для прийому трансляційних програм, переданих по мережі трьохпрограмного проводового мовлення, з наступним відтворенням через побутову акустичну систему.

Більш загальновживана назва цього пристрою — репродуктор, побутова назва — «радіо». Існують прості радіоточки, щоб забезпечити відтворення тільки першої програми проводового мовлення, яка передається безпосередньо на звуковій частоті, і трьохпрограмні радіоточки, які здатні відтворювати, крім першої, другу і третю програми проводового радіомовлення, які передаються по тих же дротах у вигляді амплітудно-модульованих сигналів з частотою носія 78 кГц (друга програма) і 120 кГц (третя програма).

На початку 1990-х років був анонсований перехід на п'ятипрограмну модель мовлення.

Проста радіоточка складається з регулятора гучності (змінного резистора), узгоджувального трансформатора і динамічної головки, а також корпусу та шнура для підключення до радіомовної мережі.

Спочатку конструкція штепсельної вилки і розетки була ідентична вилці і розетці силової мережі змінного струму (проте радіовилка мала контакти меншого діаметра (3,5 мм проти 4 мм у мережевої) і меншу відстань між ними). Внаслідок цього користувачі іноді помилково включали репродуктор в силову мережу, що призводило до виходу репродуктора з ладу. У зв'язку з цим були введено новий тип вилок і розеток — з плоскими контактами. Існують розетки, що дозволяють використовувати обидва типи вилок — старі і нові.

Цікаві фактиРедагувати

  • У народі має іронічно-глумливу назву «брехунець», яка закріпилася за радянських часів в Україні і не тільки, висвітлюючи таким чином ставлення людей до відфільтрованої цензурою інформації що подавалася.[2][3][4][5][6][7][8][9][10][11][12][13][14][15][16][17][18][19][20][21][22][23][24][25][26][27][28][29]
  • Радіоточка входить в систему оповіщення населення про надзвичайні ситуації (цивільна оборона). Саме першу її кнопку слід вмикати при звуках сирени «Увага всім» («повітряна тривога»).
  • У радянських магнітофонах була передбачена можливість записувати радіопередачі з трансляційної мережі: був окремий вхід з відповідним дільником напруги, а в комплект входив спеціальний кабель.
  • На багатьох заводах, у великих установах, школах, у селах, крім міської радіомережі, була внутрішня радіотрансляційна мережа з радіовузлом, що дозволяв вести власне мовлення.
  • Мережа проводового мовлення під час перерв у трансляції часто використовувалася для піратського мовлення власних програм, часто некоректного змісту. Для цього використовувався звичайний побутовий підсилювач звукової частоти або ж спеціальні трансляційні підсилювачі, які підключалися до мережі оминаючи обмежувальні резистори, встановлені у кожного абонента для захисту лінії від замикання у абонента.

ПриміткиРедагувати

  1. Абонентський гучномовець "Карпати АГ-301"
  2. [1]
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березень 2016. Процитовано 22 червень 2019. 
  4. [2]
  5. [3]
  6. [4]
  7. [5]
  8. [6]
  9. [7]
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 2 квітня 2015. 
  11. [8]
  12. [9]
  13. [10]
  14. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітень 2015. Процитовано 2 квітень 2015. 
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 березень 2016. Процитовано 22 червень 2019. 
  16. [11]
  17. [12]
  18. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітень 2015. Процитовано 2 квітень 2015. 
  19. [13]
  20. [14]
  21. [15]
  22. [16]
  23. [17]
  24. [18]
  25. [19]
  26. [20]
  27. [21]
  28. [22]
  29. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітень 2015. Процитовано 2 квітень 2015. 

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати