Вікіпедія

Абель Руїс

іспанський футболіст

Абель Руїс (ісп. Abel Ruiz, нар. 28 січня 2000, Алмусафес) — іспанський футболіст, нападник клубу «Жирона».

Ф
Абель Руїс
Абель Руїс
Абель Руїс
Особисті дані
Народження 28 січня 2000(2000-01-28) (24 роки)
  Алмусафес, Іспанія
Зріст 182 см
Вага 76 кг
Громадянство  Іспанія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Іспанія «Жирона»
Номер 9
Юнацькі клуби
2008–2012
2012–2017 		Іспанія «Валенсія»
Іспанія «Барселона»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2017–2020 Іспанія «Барселона Б» 67 (9)
2019–2020 Іспанія «Барселона» 1 (0)
2020–2024 Португалія «Брага» 123 (20)
2024– Іспанія «Жирона» 5 (2)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2015–2017 Іспанія Іспанія U-17 38 (25)
2018 Іспанія Іспанія U-18 4 (7)
2017–2019 Іспанія Іспанія U-19 18 (7)
2019–2023 Іспанія Іспанія U-21 27 (13)
2024 Іспанія Іспанія (ол.) 5 (1)
2021– Іспанія Іспанія 2 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 16 вересня 2024.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 9 серпня 2024.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Руїс.

Клубна кар'єра

ред.

Народився 28 січня 2000 року в місті Алмусафес. Абель починав займатись футболом у рідному місті, а з 2008 року займався в дитячій футбольній школі клубу «Валенсія». У 2012 році дванадцятирічний Абель Руїс приєднався до системи «Барселони»[1], пройшовши усі вікові рівні.

 
Абель Руїс у юнацькій команді «Барселони». 2016 рік.

21 листопада 2016 року Абель підписав контракт з клубом[2]. 9 квітня 2017 він дебютував за другу команду клубу в матчі Сегунди Б проти «Бадалони» (2:0)[3]. З командою до 19 років Руїс виграв Юнацьку лігу УЄФА 2017/18, забивши один з голів у фіналі проти «Челсі» (3:0)[4].

Дебют Руїса в першій команді відбувся в Суперкубку Каталонії 7 березня 2018 року, забивши переможний пенальті в грі проти «Еспаньйола»[5]. Дебютував у Ла Лізі 12 травня 2019 року в грі проти Хетафе (2:0)на "Камп Ноу", замінивши Філіппе Коутінью по ходу другого тайму[6]. Цей матч так і залишився єдиним для гравця.

31 січня 2020 року Руїс приєднався до португальської «Браги» на правах оренди до кінця сезону, із зобов'язанням викупу на 8 мільйонів євро[7]. Він дебютував за нову команду 20 лютого в матчі плей-оф Ліги Європи УЄФА проти шотландського «Рейнджерса», в якому забив гол, втім команда поступилась 2:3[8].

27 червня 2024 року підписав контракт на п'ять років з «Жироною»[9].

Виступи за збірні

ред.
 
Абель Руїс у складі юнацької збірної Іспанії (U-19). 2019 рік.

2015 року дебютував у складі юнацької збірної Іспанії (U-17). У 2016 році він поїхав у складі цієї команди на юнацький чемпіонат Європи (до 17 років) в Азербайджані[10]. Будучи на рік молодшим за своїх товаришів по команді, Руїс закінчив чемпіонат з 4 голами, і став другим бомбардиром турніру, а команді дійшла до фіналу, поступившись там лише в серії пенальті Португалії[11]. А вже наступного року Руїс поїхав на наступне юнацьке Євро, що пройшло у Хорватії. Цього разу він був капітаном команди і знову відзначився чотирма забитими м'ячами, а команда дійшла до фіналу. Втім цього разу у серії пенальті іспанці обіграли Англію і стали чемпіонами Європи[12]. Цей результат дозволив Абелю у складі команди поїхати на юнацький чемпіонат світу 2017 року в Індії[13]. Під час цього турніру Руїс забив 6 голів, завдяки чому отримав нагороду «Бронзовий бутс», а іспанці знову зустрілись у фіналі з англійцями. Повторити успіх європейської першості Руїсу і партерам не вдалось і вони програли 2:5, ставши віце-чемпіонами світу. Загалом, забивши із 25 голами Руїс став найкращим бомбардиром збірної Іспанії до 17 років в історії.

У червні 2018 року з і збірною 18 років Руїс взяв участь у XVIII Середземноморських іграх, що проходили в Таррагоні. Іспанія виграла турнір, перемігши у фіналі Італію (2-3), а Руїс став головним героєм матчу, завдяки своєму хет-трику, який приніс іспанцям трофей[14]. Загалом на Середземноморських іграх 2018 року він забивав 7 голів лише за 4 матчі.

З юнаками до 19 років він взяв участь у юнацькому чемпіонаті Європи 2019 року. Іспанія виграла одинадцятий для себе титул, перемігши у фіналі Португалію (2:0). У змаганнях Руїс виходив на поле 4 рази і забивав один гол у груповому етапі проти Італії (2:1)[15]. Загалом на юнацькому рівні взяв участь у 60 іграх, відзначившись 39 забитими голами.

З 2019 року залучався до складу молодіжної збірної Іспанії, з якою кваліфікувався на молодіжний чемпіонат Європи 2021 року[16].. На молодіжному рівні зіграв у 3 офіційних матчах.

26 червня 2024 року потрапив до заявки олімпійської збірної Іспанії для участі в матчах футбольного турніру на літніх Олімпійських іграх 2024 в Парижі[17].

Статистика виступів

ред.

Статистика клубних виступів

ред.
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
apr.- черв. 2017   «Барселона Б» СДБ (ІІІ) 1+1[18] 0 -[19] - - - - - - - - 2 0
2017–18 СД (ІІ) 26 3 -[19] - - - - - - - - 26 3
2018–19 СДБ (ІІІ) 21 3 -[19] - - - - - - - - 21 3
трав. 2019   «Барселона» ПД 1 0 КІ - - ЛЧ[20] - - СІ - - 1 0
2019-січ. 2020   «Барселона Б» СДБ (ІІІ) 19 3 -[19] - - - - - - - - 19 3
Усього за «Барселону Б» 67+1 9 - - - - - - 68 9
січ.-лип. 2020   «Брага» ПЛ 6 1 КП+КПЛ - - ЛЄ 2 1 - - - 8 2
2020–21 ПЛ 1 0 КП+КПЛ - - ЛЄ - - - - - 1 0
Усього за «Брагу» 7 1 - - 2 1 - - 9 2
Усього за кар'єру 76 10 - - 2 1 - - 78 11

Досягнення

ред.

Клуб

ред.
«Барселона»
«Брага»

Збірна

ред.
Іспанія U23
Іспанія U19
Іспанія U18
Іспанія U17

Індивідуальні

ред.

Рекорди

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Abel Ruiz, el futuro nueve de España [Abel Ruiz, the future nine of Spain] (ісп.). Sphera Sports. 20 травня 2017. Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 28 серпня 2017.
  2. ↑ Abel Ruiz se queda en el Barça [Abel Ruiz stays at Barça] (ісп.). Sport. 21 листопада 2016. Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 28 серпня 2017.
  3. ↑ El almusafense Abel Ruiz debuta con el filial del FC Barcelona en la Segunda B [The almusafense Abel Ruiz debuts with the reserve team of FC Barcelona in Segunda B] (ісп.). Levante-EMV. 9 квітня 2017. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 28 серпня 2017.
  4. ↑ Media, Wirtualna Polska (23 квітня 2018). FC Barcelona zwycięzcą Ligi Młodzieżowej UEFA. W finale rozbiła Chelsea - WP SportoweFakty. sportowefakty.wp.pl (пол.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
  5. ↑ Abel Ruiz, protagonista en la tanda de penaltis [Abel Ruiz had his debut by scoring on the penalty shoot-out] (ісп.). Sport. 7 березня 2018. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 7 березня 2018.
  6. ↑ Abel Ruiz makes first team debut. FC Barcelona. 12 травня 2019. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 21 лютого 2020.
  7. ↑ Abel Ruiz leaves for SC Braga. FC Barcelona. 31 січня 2020. Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 19 жовтня 2020.
  8. ↑ Rangers' Ianis Hagi completes thrilling Europa League comeback against Braga. The Guardian. 21 лютого 2020. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
  9. ↑ Abel Ruiz, red and white until 2029 (англ.). Girona FC. 27 червня 2024. Процитовано 17 вересня 2024.
  10. ↑ Cuatro representantes valencianos, rumbo a la Eurocopa Sub-17 de Azerbaiyán [Four Valencians, to the under-17 European Championship in Azerbaijan] (ісп.). FFCV. 28 квітня 2016. Архів оригіналу за 7 вересня 2017. Процитовано 6 вересня 2017.
  11. ↑ José Gomes crowned U17 EURO top scorer. UEFA.com (англ.). 21 травня 2016. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 19 жовтня 2020.
  12. ↑ а б Spain secure record third U17 EURO title. UEFA.com. 19 травня 2017. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 6 вересня 2017.
  13. ↑ Oficial | Esta es la convocatoria para la Copa Mundial Sub-17 de India [Official | This is the call-up for the Under-17 World Cup in India] (ісп.). SeFutbol. 22 вересня 2017. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 12 жовтня 2017.
  14. ↑ Calcio, Giochi del Mediterraneo 2018: Italia-Spagna 2-3. Ruiz firma la tripletta, azzurri d’argento. oasport.it. 30 giugno 2018. Процитовано 21 febbraio 2020.
  15. ↑ Italia Under 19, l'Europeo è già finito: decisiva la sconfitta 2-1 con la Spagna. sport.sky.it. 20 luglio 2019. Процитовано 21 febbraio 2020.
  16. ↑ OFICIAL - Estos son los convocados por la Selección española Sub-21 para jugar ante Kazajistán y Montenegro. sefutbol.com (ісп.). 30 agosto 2019. Процитовано 22 agosto 2020.
  17. ↑ Esta es la lista para la preparación de los Juegos Olímpicos. rfef.es (ісп.). Королівська іспанська футбольна федерація. 26 червня 2024. Процитовано 11 липня 2024.
  18. ↑ Плей-оф за право виходу в Сегунду.
  19. ↑ а б в г Резервні команди не мають права брати участь у Кубку Іспанії.
  20. ↑ Заявлений за Списком Б.
  21. ↑ Spain win gold in Olympic final for the ages (англ.). ФІФА. 9 серпня 2024. Процитовано 9 серпня 2024.
  22. ↑ U17 Top scorers in Azerbaijan. UEFA.com. 21 травня 2016. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 29 серпня 2017.
  23. ↑ Technical Report – Team of the Tournament. UEFA. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 17 грудня 2017.
  24. ↑ Abel Ruiz and Amine Gouiri equal record. UEFA.com. 12 травня 2017. Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 29 серпня 2017.
  25. ↑ Ruiz level with José Gomes as top U17 EURO scorer. UEFA.com. 19 травня 2017. Архів оригіналу за 1 вересня 2017. Процитовано 6 вересня 2017.
  26. ↑ Abel Ruiz, récord de la Sub 17 [Abel Ruiz, recordist of the under-17s] (ісп.). Marca. 16 травня 2017. Архів оригіналу за 12 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017.

Посилання

ред.
  Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Абель_Руїс&oldid=43510800