Абба Птахія Лернер (англ. Abraham (Abba) Psachia Lerner, 28 жовтня 1903(19031028), Бессарабська губернія — 27 жовтня 1982, м. Таллахассі, штат Флорида, США) — економіст російського походження, автор численних наукових праць з проблем безробіття, інфляції, міжнародної торгівлі та ін.

Абба Лернер
Народився28 жовтня 1903(1903-10-28)[1][2][…]
Новоселиця, Хотинський повіт, Бессарабська губернія, Російська імперія або Бессарабська губернія, Російська імперія
Помер27 жовтня 1982(1982-10-27)[1][2][…] (78 років)
Таллахассі, США
Країна США
Діяльністьекономіст, викладач університету
Alma materЛондонська школа економіки та політичних наук
Галузьекономіка
ЗакладЛондонська школа економіки та політичних наук
Міський університет Нью-Йорка
Університет Каліфорнії (Берклі)[4]
Університет Міссурі – Канзас-Сітіd[4]
Університет Рузвельта[4]
Університет штату Мічиган[4]
Університет штату Флорида[4]
Науковий керівникФрідріх Гаєк і Ліонель Роббінс[5]
Аспіранти, докторантиФранко Модільяні
Bixio Barencod[5]
Seung Chul Ahnd[5]
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
Національна академія наук США
Економетричне товариство[6]
Нагороди

Біографія

ред.

Абба П.Лернер народився 28 жовтня 1903 р. в Бессарабській губернії, тодішньої Російської імперії (зараз Україна), в єврейській родині. Коли йому було три роки сім'я переїхала до Великої Британії. Там, починаючи з шістнадцяти років, він освоїв декілька професій, зокрема був машиністом та вчителем івриту. Також мав свій друк-бізнес, який зазнав краху під час Великої депресії. Це і стало поштовхом для вивчення економіки. Для того, щоб зрозуміти причину невдачі в 1929 році Лернер поступає в Лондонську школу економіки на вечірню форму навчання.

Студентська кар'єра Лернера була блискучою. В перший рік навчання він отримав спеціальний приз та стипендію Тука за своє есе, і це було лише початком, який вивів його на першу сходинку в рейтингу студентів. У 1932 році він здобув ступінь бакалавра і продовжив навчання в аспірантурі в Лондонській школі економіки, а потім у Кембриджі та Манчестері. У 1936 році Міжнародне бюро праці запропонувало Лернеру написати есе з Загальної теорії (англ. General Theory). Після публікації (в цьому ж році) воно стало найпрозорішим обговоренням Кейнсіанської аргументації, чіткішим навіть ніж у самого винахідника. Також у 1936 р., після закінчення навчання, Лернер стає на посаду доцента в Лондонській школі економіки.

Вже через рік Лернер переїжджає до Америки, де проводить залишок свого життя. Там він видає велику кількість робіт з економіки та викладає в багатьох університетах, включаючи Каліфорнійський університет у Бреклі, Колумбійський університет, університет Рузвельта, Університет штату Мічиган на інші. Останнім місцем роботи став Університет штату Флорида. Крім того, він працював консультантом і радником в різні періоди часу в RAND Corporation — американський аналітичний центр (1949 р.), Європейській економічній комісії (1950-51рр.), Економічному консультативному штабі в Єрусалимі (1953-55рр.), казначействі і банку Ізраїлю (1955-56рр.), член Національної академії наук США (з 1974 р.) та ін.
Помер 27 жовтня 1982 року в Таллахассі, штат Флорида.

Внесок в науку

ред.

Індекс Лернера (1934 р.)  , де P — ціна товару, а MC — граничні витрати фірми. Індекс вимірює відсоткову ставку, яку підприємство може стягувати понад свої граничні витрати. Чим він більший, тим більша монопольна влада цієї фірми у своєму секторі ринку.
Теорема симетрії Лернера, яка використовувалась в теорії міжнародної торгівлі і говорить про те, що адвалорний імпортний тариф (у відсотках від вартості чи кількості за одиницю товару) буде мати такий самий ефект як експортний податок. Тобто, незалежно від того, яка політика застосовується — вплив на відносні ціни буде однаковий.
У 1944 році Лернер опублікував свою найзнаменитішу книгу Економічна теорія контролю (англ. The Economics of Control). Це була розробка нової економічної теорії добробуту 30-х років, в якому основним був принцип Парето: згідно з теорією добробуту, зміни на краще в економіці визнаються лише тоді, коли стан однієї людини покращується і при цьому стан нікого іншого не погіршується; якщо ж чийсь стан все-таки погіршується, зміни в економіці вважаються на краще, якщо виграш одного настільки великий, що він зможе компенсувати другому програш. В цьому підході немає прямого порівняння користі та задоволення окремих індивідів, адже саме вони, а не економісти, вирішують при яких умовах їм краще, а при яких гірше. Саме тому цей підхід названий «нова економічна теорія добробуту».

Принципи функціональних фінансів — Лернер вважав, що державні витрати та оподаткування потрібні для того, щоб утримати сукупні витрати економіки на рівні, сумісному з повною зайнятістю поточних цін, тобто ніякого безробіття і ніякої інфляції. Уряд повинен брати чи повертати гроші, дивлячись на те, як він хоче замінити пропорції, де суспільство володіє цінними паперами або грошима. Зміна цієї пропорції приведе до збільшення або зменшення процентних ставок, а отже до зниження чи стимулювання інвестицій та придбання кредитів. Також уряд повинен пустити гроші в обіг або ж вилучити їх, у разі необхідності, для досягнення результатів, описаних в перших двох принципах.
Розробив модель ринкового соціалізму, яка показала децентралізоване ринкове ціноутворення, пропорційне граничним соціальним витратам. Таким чином Лернер вніс вклад в теорему Лагне-Лернера-Тейлора.
У 1979 році він запропонував податок на імпорт нафти, який буде змінюватись в залежності від відхилення цін, поставлених на ринку. Мета полягає в тому, щоб стримувати зростання цін шляхом множення їх негативного впливу на попит.

Теорема Лернера-Самуельсона — при однакових технологіях, з постійною віддачею від обсягу виробництва, вільна торгівля буде забезпечувати повне вирівнювання факторних цін доти, доки обидва регіони будуть виробляти товари навіть тоді, коли зовнішня міграція факторів буде відсутня.

Праці

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.

Посилання

ред.