Відкрити головне меню

Соломон Миколайович Абаєв (1904(1904), село Сба Горійського повіту Тифліської губернії, тепер Республіка Грузія — 1971, місто Орджонікідзе, тепер Владикавказ, Російська Федерація) — радянський партійний діяч, голова Північно-Осетинського облвиконкому. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Абаєв Соломон Миколайович
Abaev SN.jpg
Народився 1904(1904)
село Сба Горійського повіту Тифліської губернії
Помер 1971(1971)
Владикавказ
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Національність осетин
Діяльність політик
Alma mater Інститут червоної професури у Москві
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС

БіографіяРедагувати

Народився в осетинській родині робітника-водопровідника. У квітні 1917 — жовтні 1918 р. — пастух громадської череди, у листопаді 1918 — травні 1919 р. — селянин в господарстві дядька у селі Сба Горійського повіту. У травні — жовтні 1919 р. — підсобний робітник на берегоукріплювальних роботах у Владикавказі.

У жовтні 1919 — лютому 1920 р. — учень Владикавказького духовного училища. У березні — серпні 1920 р. — не працював. У вересні 1920 — травні 1921 р. — учень Владикавказької школи 1-го ступеня. У 1921 році закінчив початкову школу у Владикавказі і вступив до комсомолу.

У травні 1921 — квітні 1923 р. — розсильний Горського обласного і Владикавказького окружного комітетів РКП(б). У квітні — грудні 1923 р. — наглядач Владикавказького виправного будинку. У січні — серпні 1924 р. — робітник складу Північно-Осетинської обласної спілки споживчих товариств.

У серпні 1924 — січні 1927 р. — завідувач економічного відділу, завідувач організаційного відділу Владикавказького окружного комітетів комсомолу (ВЛКСМ).

Член ВКП(б) з червня 1925 року.

У січні 1927 — січні 1929 р. — уповноважений із роботи серед національних меншин, інструктор, завідувач архівного бюро, відповідальний секретар виконавчого комітету Північно-Кавказької крайової ради.

У січні 1929 — січні 1930 р. — студент Північно-Кавказької практичної академії сільського господарства імені Андреєва у місті Новочеркаську.

У січні — травні 1930 р. — інструктор-організатор Північно-Осетинської рільничої Колгоспспілки. У травні 1930 — березні 1931 р. — інструктор Північно-Осетинського обласного комітету ВКП(б).

У березні 1931 — червні 1932 р. — секретар Владикавказького окружного комітету ВКП(б), секретар Орджонікідзевського районного комітету ВКП(б). У червні 1932 — січні 1933 р. — завідувач відділу кадрів Північно-Осетинського обласного комітету ВКП(б).

У січні — вересні 1933 р. — секретар Алагіро-Ардонського районного комітету ВКП(б) Північно-Осетинської АРСР. У жовтні 1933 — березні 1934 р. — завідувач розподільного відділу Північно-Осетинського обласного комітету ВКП(б).

У березні 1934 — серпні 1935 р. — слухач курсів марксизму-ленінізму при ЦК ВКП(б). У серпні 1935 — червні 1937 р. — слухач історичного факультету Інституту червоної професури у Москві, закінчив два курси.

У червні — вересні 1937 р. — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Північно-Осетинського обласного комітету ВКП(б). У вересні — жовтні 1937 р. — 2-й секретар Північно-Осетинського обласного комітету ВКП(б).

У жовтні 1937 — червні 1938 р. — виконувач обов'язків голови виконавчого комітету Північно-Осетинської обласної ради. Потім був направлений у розпорядження ЦК ВКП(б) у Москві. З липня 1938 року до листопада 1939 року не працював. 14 серпня 1938 року виключений із членів ВКП(б).

У листопаді 1939 — липні 1940 р. — постачальник Орджонікідзевського заводу цинкових відбілювачів, у липні 1940 — липні 1941 р. — завідувач відділу хімікатів Орджонікідзевського місцпромпостачу.

13 липня 1941 року заарештований органами НКВС у місті Орджонікідзе. 26 лютого 1942 року засуджений на 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах (ВТТ). Покарання відбував у Сталінградському, Тагільському, Карагандинському та Степному виправно-трудових таборах МВС СРСР. У серпні 1951 — квітні 1956 р. — у засланні, працював у колгоспі імені Леніна села Татарська Сухобузимського району Красноярського краю.

4 травня 1956 року реабілітований, а 5 липня 1956 року відновлений у членах КПРС.

З липня 1956 року проживав у місті Орджонікідзе (Владикавказі), не працював.

ДжерелаРедагувати

  • Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — Москва, РОССПЭН, 2016. (рос.)
  • Абаев Соломон Николаевич // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898—1991). (рос.)