Вікіпедія

Аафія Сіддікі

Аафія Сіддікі (нар. 2 березня 1972) — пакистанська вчена- когнітивний нейробіолог[2] . У 2010 році в США її було засуджено до 86 років позбавлення волі за напад на американських слідчих в Афганістані[3][4] .

Аафія Сіддікі
Doctor Aafia Siddiqui
Народилася 2 березня 1972(1972-03-02) (52 роки)
Карачі, Пакістан
Громадянство Пакистан Пакистан
Діяльність нейробіологія[1]
Alma mater Массачусетський технологічний інститут і Брандейський університет
Напрямок Aafia Movementd
Конфесія сунізм
Батько Мухаммед Салей Сіддікі
Мати Ісмет Фаручі
У шлюбі з Amjad Mohammed Khand
Діти Мухаммад Ахмед (нар. 1996); Мар'ям Бінт Мухаммад (нар. 1998); Сулейман (нар. 2002)
Сайт freeaafia.org

Чотири британські депутати назвали суд серйозною помилкою, яка порушила Шосту поправку до Конституції Сполучених Штатів, а також зобов'язання Сполучених Штатів як члена Організації Об'єднаних Націй, і зажадали звільнення Сіддікі. У листі до президента США Барака Обами, вони заявили про брак доказів і даних судової експертизи.[5] Багато хто з прихильників Сіддікі, включаючи деякі міжнародні організації прав людини, стверджують, що Сіддікі не була терористкою і що вона і її маленькі діти були незаконно затримані, допитані і піддані тортурам пакистанською розвідкою та американською владою під час її п'ятирічного «зникнення»[1] .

У 2010 році на аудіозапису, представленому як доказ, начальник поліції провінції Сінд підтвердив свою особисту причетність до арешту та викрадення Сіддікі та її трьох маленьких дітей у березні 2003 року. Він сказав, що в це була залучена місцева влада Карачі, поряд з агентами пакистанських спецслужб (Міжвідомча розвідка), ЦРУ та ФБР[6] .

Біографія ред.

Походження ред.

Аафія народилася в Карачі, Пакистан, в сім'ї нейрохірурга Мухаммеда Салея Сіддікі та вчительки Ісмет Фаручі.[7][8] . Її мати походила з впливової сім'ї та була також членом парламенту Пакістану.[9] Аафія Сіддікі — молодша із трьох дітей у сім'ї.[7] Її брат — архітектор . Сестра Фоузія — невролог .[10][11] Сіддікі навчалася і проводила наукову роботу в США, Массачусетському технологічному інституті та Університеті Брандейса.

Після закінчення університету вийшла заміж за пакистанського лікаря Мухаммеда Ахмада Хана, що живе в США, але в 2002 році розвелася з ним і повернулася в Пакистан, де, як затверджується, вийшла заміж за Аммара аль-Балучі[en] , племінника одного з організаторів нападів 11 вересня 2001 року Халіда Шейха Мохаммеда . Як і Шейх Мохаммед, він знаходиться у таборі Гуантанамо[12] .

Зникнення у 2003 році ред.

1 березня 2003 року до рук американських спецслужб потрапив Халід Шейх Мохаммед, підозрюваний в організації терактів 9/11, він був дядьком другого чоловіка Сіддікі. На допитах Халіда катували, зокрема 183 рази тортурою втоплення .[13][14] Очевидно під впливом катувань Халід Шейх назвав імена Сіддікі та Амхада Хана, її першого чоловіка. У результаті Хана було заарештовано і допитано ФБР, але незабаром звільнено.[7]

 
Світлина Сіддікі, зроблена ФБР для розшуку.[7]

Події 2008 року ред.

У 2008 році американська влада несподівано оголосила про арешт Сіддікі в Афганістані. За їхніми словами 17 липня її заарештувала місцева поліція, а 18 липня туди вже прибули два агенти ФБР, два американські військові та військові перекладачі. Також за їх словами[7][15][16][17][18] кімната де її допитували, розділялася завісою, і за нею знаходилася Сіддікі,[15][16][18] один з військових залишив свій автомат М4 біля фіранки, і Сіддікі захопила автомат,[17][18] і вистрілила, як свідчив військовий «щонайменше два рази», але ні в кого не потрапила; перекладачі стали вихоплювати у неї автомат, після чого той же військовий вистрілив у неї з пістолета.

Суд ред.

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його. (18 січня 2022)

Реакція ред.

Антивоєнна активістка Сінді Шихан розкритикувала вирок та всю судову процедуру, говорячи, що це була пародія на правосуддя, із суддею, який із самого початку не приховував своєї упередженості.[19]

Пакистанське посольство у Вашингтоні висловило тривогу у зв'язку з вироком, і заявило, що добиватиметься екстрадиції.

У вересні 2010 року Міністр внутрішніх справ Пакистану Рахман Малік надіслав листа Генеральному прокурору США, який закликає до екстрадиції Сіддікі до Пакистану. Він написав, що справа Сіддікі стала предметом суспільного занепокоєння в Пакистані, і її екстрадиція показала б добрі наміри США.

У серпні 2014 року стало відомо, що викрадачі, які взяли на себе відповідальність за страту фотожурналіста зі США Джеймса Фолі, згадували Сіддікі в електронному листі до родини Фолі. У ньому автори листа називали її своєю «сестрою» і що Ісламська держава була готова повернути Фолі до США в обмін на неї, на що США не пішло.[20]

Примітки ред.

  1. ↑ а б Bartosiewicz, Petra (18 січня 2010). Al-Qaeda Woman? Putting Aafia Siddiqui on Trial. Time. Архів оригіналу за 22 січня 2010. Процитовано 10 квітня 2010.
  2. ↑ Neumeister, Larry (23 серпня 2008). Clashing views of MIT grad suspected of terrorism. Fox News. Associated Press. Архів оригіналу за 26 вересня 2010. Процитовано 10 квітня 2010.
  3. ↑ Hughes, C. J. (3 лютого 2010). Aafia Siddiqui Guilty of Shooting at Americans in Afghanistan. The New York Times. Архів оригіналу за 10 лютого 2010. Процитовано 10 квітня 2010.
  4. ↑ Weiser, Benjamin (18 липня 2008). Scientist Gets 86 Years for Firing at Americans. The New York Times. Архів оригіналу за 30 вересня 2010. Процитовано 23 вересня 2010.
  5. ↑ Архівована копія (Пресреліз). April 9. Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 2 березня 2011.{{cite press release}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ Brittain, Victoria (14 лютого 2011). The Siddiqui Case. Counterpunch. Архів оригіналу за 23 червня 2011. Процитовано 3 березня 2011.
  7. ↑ а б в г д Scroggins, Deborah (1 березня 2005). The Most Wanted Woman in the World. Vogue, reprinted by 'Access My Library'. Архів оригіналу (Limited access, subscription required) за 9 грудня 2012. Процитовано 18 січня 2022.
  8. ↑ Saathoff, Gregory B (15 березня 2009). Forensic Psychiatric Evaluation; CST Aafia Siddiqui (PDF). Court document (reprinted by the NEFA Foundation). с. 47. Архів оригіналу (PDF) за 14 березня 2012. Процитовано 13 лютого 2010.
  9. ↑ Dickey, Christopher. Securing the City: Inside America's Best Counterterror Force-The NYPD. — New York : Simon & Schuster, 2009. — ISBN 1-4165-5240-5.
  10. ↑ Ozment, Katherine (2004-10). Who's Afraid of Aafia Siddiqui?. Boston Magazine. Архів оригіналу за 25 січня 2009. Процитовано 3 лютого 2009.
  11. ↑ Mashood, Salman; Gall, Carlotta (5 березня 2010). U.S. Sees a Terror Threat; Pakistanis See a Heroine. The New York Times. Архів оригіналу за 9 березня 2010. Процитовано 6 березня 2010.
  12. ↑ Mystery of Siddiqui disappearance [Архівовано 5 лютого 2009 у Wayback Machine.], Би-Би-Си, 2008-08-06
  13. ↑ Bartosiewicz, Petra (2009-11). The intelligence factory: How America makes its enemies disappear. Harper's Magazine. Архів оригіналу за 3 вересня 2012. Процитовано 13 травня 2010.
  14. ↑ Gunaratna, Rohan (3 березня 2003). Womaniser, joker, scuba diver: the other face of al-Qaida's No 3. The Guardian(UK). London. Архів оригіналу за 22 березня 2008. Процитовано 13 травня 2010.
  15. ↑ а б Indictment in U.S. v. Siddiqui (PDF). 3 вересня 2008. Архів оригіналу (PDF) за 3 вересня 2012. Процитовано 13 травня 2010.
  16. ↑ а б FBI Special Agent (13 липня 2008). Sealed Complaint in U.S. v. Aafia Siddiqui (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 вересня 2012. Процитовано 14 травня 2010.
  17. ↑ а б Hytha, Michael; Glenn Holdcraft (19 січня 2010). Pakistani Woman Ejected From Trial Over Afghan Attack. BusinessWeek. Архів оригіналу за 28 червня 2011. Процитовано 12 лютого 2010.
  18. ↑ а б в Schmitt, Eric (5 серпня 2008). American-trained neuroscientist charged with trying to kill U.S. soldiers in Afghanistan. The New York Times. Архів оригіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано 10 квітня 2010.
  19. ↑ http://english.aljazeera.net/indepth/opinion/2010/10/20101016133711604162.html [Архівовано 19 жовтня 2011 у Wayback Machine.] >> Injustice in the age of Obama
  20. ↑ ISIS Email to James Foley Family Released as Nations Begin Hunt for Killer. 22 серпня 2014. Архів оригіналу за 23 серпня 2014. Процитовано 18 січня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аафія_Сіддікі&oldid=41822343