Аарон Лея Ісека

бельгійський футболіст

Аарон Лея Ісека (фр. Aaron Leya Iseka, нар. 15 листопада 1997, Брюссель) — бельгійський футболіст, нападник клубу «Тулуза».

Ф
Аарон Лея Ісека
Aaron Leya Iseka - 2018-09-24 - 2 cropped.jpg
Особисті дані
Народження 15 листопада 1997(1997-11-15) (23 роки)
  Брюссель, Бельгія
Зріст 182 см
Вага 78 кг
Громадянство Flag of Belgium.svg Бельгія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Франція «Тулуза»
Номер 10
Юнацькі клуби
2003–2004
2004
2004–2014
Бельгія «Евер»
Бельгія «Кроссін Шарбек»
Бельгія «Андерлехт»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2014–2018 Бельгія «Андерлехт» 12 (0)
2016–2017   Франція «Марсель» 8 (0)
2016–2017   Франція «Марсель-2» 13 (4)
2017–2018   Бельгія «Зюлте-Варегем» 25 (6)
2018– Франція «Тулуза» 43 (6)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
2017–2019 Бельгія Бельгія U-21 16 (4)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 23 січня 2020.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 23 січня 2020.

Виступав, зокрема, за клуби «Андерлехт» та «Зюлте-Варегем», а також молодіжну збірну Бельгії.

Клубна кар'єраРедагувати

Народився 15 листопада 1997 року в місті Брюссель. Вихованець академії «Андерлехта», в якій він навчався з 7 років. З сезону 2014/15 планомірно підводився до основи. Дебютував за основний склад в поєдинку Кубка Бельгії проти «Мехелена» 3 грудня 2014 року. Він вийшов на поле на 75-ій хвилині, замінивши Гої Бі Сірьяка[1]. 18 січня 2015 року він дебютував у Лізі-Жюпіле у поєдинку проти «Льєрса», вийшовши на заміну на 84-ій хвилині замість Енді Нахара[2]. Всього в чемпіонаті сезону 2014/15 він з'являвся на полі у дев'яти поєдинках. У сезоні 2015/16 він виходив тричі. У березні 2015 року підписав професійний контракт з «Андерлехтом» терміном на п'ять років[3].

23 липня 2016 року гравець на рік на правах оренди відправився в «Марсель»[4]. Тим не менш у французькому клубі основним не був, граючи здебільшого за дубль.

21 червня 2017 року був відданий в оренду в «Зюлте-Варегем». У команді з Варегема був гравцем ротації й часто виходив в основі, відігравши 24 матчі в національному чемпіонаті з 42 можливих.

У липні 2018 перейшов до французької «Тулузи» за 1,25 мільйонів євро, підписавши контракт на 4 роки. Станом на 23 січня 2020 зіграв 43 матчі в чемпіонаті за команду з Тулузи.

Виступи за збірнуРедагувати

З 2017 року залучався до складу молодіжної збірної Бельгії. На молодіжному рівні зіграв у 16 офіційних матчах, забив 4 голи.

Статистика виступівРедагувати

Статистика клубних виступівРедагувати

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2014–15   «Андерлехт» ЛЖ 5+4[5] 0 КБ 4 1 ЛЧ+ЛЄ 0+2 0 СБ 0 0 15 1
2015–16 ЛЖ 3 0 КБ 1 0 ЛЧ 0 0 - - - 4 0
Усього за «Андерлехт» 12 0 5 1 2 0 0 0 19 1
2016–17   «Марсель» Л1 8 0 КФ+КЛ 0+1 0 - - - - - - 9 0
2017–18   «Зюлте-Варегем» ЛЖ 24+1 6+0 КБ 1 1 ЛЄ 5 2 СБ 1 0 32 9
2018–19   «Тулуза» Л1 28 4 КФ+КЛ 3+1 2+0 - - - - - - 32 6
Усього за кар'єру 73 10 11 4 7 2 1 0 92 16

Статистика виступів за збірнуРедагувати

 Статистика матчів і голів за молодіжну збірну —   Бельгія

Титули і досягненняРедагувати

«Андерлехт»: 2014

Особисте життяРедагувати

Аарон Лея Ісека — молодший брат нападника збірної Бельгії Міші Батшуаї[6]. Тільки один носить ім'я батька (Батшуаї), інший — ім'я матері (Лея Ісека). Аарон пояснив, що його мати наполягла, що принаймні один з дітей в сім'ї носив її ім'я[7].

ПриміткиРедагувати

  1. Anderlecht - Racing Mechelen(англ.). — soccerway.com. Перевірено 28 червня 2016.
  2. Anderlecht - Lierse(англ.). — soccerway.com. Перевірено 28 червня 2016.
  3. Aaron Leya Iseka langer bij Anderlecht(нід.). — sport.be. Перевірено 28 червня 2016.
  4. «Марсель» орендував брата Батшуаї. "championat.com". Процитовано 26.10.2017. 
  5. Плей-оф
  6. Anderlecht zet in op broer van Batshuayi(нід.). — sportmagazine.knack.be. Перевірено 28 червня 2016.
  7. Pourquoi Leya Iseka n'a pas le même nom que son frère Michy Batshuayi. RMC Sport. 29 juillet 2016. Процитовано 26 décembre 2016. 

ПосиланняРедагувати