Їфтах, Єфта[2] (івр. יפתח‎ — він відкриє) — біблійний персонаж Епохи Суддів, був протягом шести років один із суддів Ізраїля. Мати його була блудниця з Ґілеаду — місцевості на східному березі річки Йордан, що належала племені Манасії. Їфтах був позбавлений своїми братами спадщини і вигнаний з дому. Він пішов у пустелю в землі Тов і там став отаманом зграї грабіжників. Пізніше Їфтах став на чолі ізраїльського народу у боротьбі проти аммонитян (Сд. 10:1 — Сд. 12:7), яким був відданий на гноблення на 18 років за своє невірство (Сд. 10:6-8). Він відомий своєю обітницею Ягве.

Їфтах
Jephthah-Jephte.jpg
Народився 1160 до н. е.[1]
Їфтах
Помер 1080 до н. е.[1]
Національність Ізраїльтяни
Діяльність суддя
Знання мов давньоєврейська
Посада Епоха Суддів
Конфесія Yahwismd
Діти Daughter of Jephthahd
Повернення Їфтаха, Джованні Антоніо Пеллегріні

Визволення від ярма та обітниця ЇфтахаРедагувати

Коли ізраїльський народ, більше не маючи терпіння перебувати під руйнівним ярмом аммонитян він викинув інших божків із святилищ та зібрав військо у Міцрі (Сд. 10:16-17). Оскільки не було військового ватажка, то старійшини народу звернувся до Їфтаха з благанням про допомогу і щоб він став на чолі війська, а потім і народу, коли розіб'є ворога. Їфтах пробував залагодити з аммонитянами конфлікт мирним шляхом, проте це йому не вдалося. Тоді, коли війна стала очевидною Їфтах дав обітницю Богові:

І обрікся Єфта перед Господом таким обітом: “Якщо ти віддаси синів Аммона мені у руки, то хто б не вийшов із дверей моєї хати мені назустріч, коли повертатимусь побідно від синів Аммона, той буде Господеві, і я принесу його на всепалення.”[3]

Після перемоги над аммонитянами назустріч Їфтаху вийшла його єдина дочка. Дізнавшись про обітницю, вона попросила батька тільки відпустити її на два місяці, щоб вона з подругами могла оплакати в горах свою долю. Через два місяці вона повернулася і була принесена в жертву. Йосип Флавій у Юдейських старожитностях переповідає історію Їфтаха описану у Книзі Суддів[4] проте вказує, що це жертвопринесення було незаконне (Т. 5. гл. 7, розд. 10). На це вказує також і остання фраза 11 глави Книги Суддів: «рік-річно ходять Ізраїлеві дочки плакати за дочкою ґілеадянина Їфтаха, чотири дні в році» (Сд. 11:40).

Боротьба проти коліна ЕфраїмаРедагувати

У той час плем'я Ефраїма заздрісно дивилося на перемогу Їфтаха і насторожилось його успіхам: «І були скликані Єфремові люди, і перейшли на північ та й сказали до Їфтаха: Чому перейшов ти Йордан, щоб воювати з Аммоновими синами, а нас не покликав піти з собою? Ми спалимо огнем твій дім із тобою.(Сд. 12:1)». Тоді Їфтах зібравши всіх мешканців Ґілеаду, воював з плем'ям Єфраїма та розбив його. Негайно після перемоги він велів зайняти всі переправи через Йордан, щоб перешкодити проникнути переможеним на свої території та змішатися з населенням:

 
Дочка Їфтаха Александр Кабанель (1879)

... І зайняв Ґілеад йорданські переходи до Єфрема. І сталося, коли говорили Єфремові втікачі: Нехай я перейду, то ґілеадські люди йому говорили: Чи ти єфремівець? Той казав: Ні. І казали йому: Скажи но шібболет. А той казав: Сібболет, бо не міг вимовити так. І хапали його, і різали при йорданськім переході..... (Суд. 12:5-6).

В діалекті єврейської мови племені Ефраїма не було звуку «ш» та його носії не могли правильно (твердо) відтворити слово. Буквально «Шібболет» означає «потік води» (як в Пс. 68:3-16), тоді як « сібболет » — «ярмо». Число вбитих було нараховане у 42000.

У мистецтвіРедагувати

Біблійний сюжет з Їфтахом надихнув багатьох митців до написання своїх музичних художніх та літературних творів:


ПриміткиРедагувати

  1. а б http://timeline.biblehistory.com/event/jephthah
  2. Їфтах — у перекладі Біблії українською мовою І. Огієнка, Єфта — у перекладі І. Хоменка.
  3. Сд. 11:30-31. Архів оригіналу за 22 грудень 2015. Процитовано 11 квітень 2016. 
  4. Йосип Флавій. Юдейські старожитності Т. 5. гл. 7, розд. 7 −12. (рос.)

ДжерелаРедагувати

Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.