Іщенко Мікаель Геннадійович
Мікае́ль Генна́дійович І́щенко (нар. 25 вересня 2002, Люботин, Харківська область ― 13 серпня 2023, поблизу селища Білогорівка, Луганська область) — старший солдат, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році, танцюрист, волонтер. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (посмертно).
| Іщенко Мікаель Геннадійович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 25 вересня 2002 Люботин, Харківська область, Україна | |
| Смерть | 13 серпня 2023 (20 років) поблизу Білогорівки, Луганська область, Україна (загинув у ході російського вторгнення в Україну) | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater | Харківський вищий коледж мистецтв | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2022—2023 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Біографія
ред.Іщенко Мікаель народився 25 вересня 2002 року в місті Люботин на Харківщині. Закінчив Харківський вищий коледж мистецтв. На початку повномасштабного вторгнення навчався на другому курсі хореографічного факультету в Харківській державній академії культури[1], мав свій танцювальний колектив. У березні 2022 року з родиною евакуювався в місто Косів Івано-Франківської області. Долучився до волонтерської діяльності: плів маскувальні сітки, допомагав волонтерам на кухні, проводив заняття з хореографії для дітей[2][3][4].
Влітку 2022 року збирався вступати до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у м. Львів, однак у час війни вступив до ЗСУ добровольцем[4]. Мікаель Іщенко воював у складі 81-ї окремої аеромобільної бригади на Луганщині. Загинув 13 серпня 2023 року поблизу селища Білогорівки Луганської області[5].
Поховання захисника пройшло 18 серпня 2023 року на Алеї Слави центрального цвинтаря міста Люботин[6].
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[7].
Галерея
ред.Примітки
ред.- ↑ Харківська державна академія культури | Офіційний сайт ХДАК. ic.ac.kharkov.ua. Процитовано 20 серпня 2024.
- ↑ У боях за Україну загинув 20-річний мешканець Косова Мікаель Іщенко - PRAVDA.IF.UA: Новини твого міста (укр.). 15 серпня 2023. Процитовано 22 квітня 2024.
- ↑ На війні загинув 20-річний Мікаель Іщенко, який переїхав до Косова - Галичина. galychyna.if.ua. Процитовано 22 квітня 2024.
- ↑ а б Димніч, Наталія (15 серпня 2023). "Я більше потрібен Україні як військовий, ніж танцюрист". Загинув Мікаель Іщенко з Харківщини, який переїхав у Косів. Суспільне Новини. Процитовано 22 квітня 2024.
- ↑ Матеріали за 05.04.2024 » Вебпортал міста Люботин. lubotin.kharkov.ua. Процитовано 22 квітня 2024.
- ↑ Матеріали за 18.08.2023 » Вебпортал міста Люботин. lubotin.kharkov.ua. Процитовано 22 квітня 2024.
- ↑ Нагороди знайшли Героїв, на жаль, посмертно. lubotin-rada.gov.ua. Процитовано 19 квітня 2024.
Джерела
ред.Указ Президента України від 3 квітня 2024 року № 215/2024 «Про відзначення державними нагородами України»