Іштван Хорват (хімік)

угорський і американський хімік

Іштван Хорват (англ. István T. Horváth; угор. Horváth István; 6 серпня 1953 — 7 березня 2022)[1] — угорський американський хімік, що працює в галузі зеленої хімії від її появи,[2][3] зокрема, над гомогенним каталізом перехідних металів та спектроскопією in situ. Також працював і мав вплив у галузі фтористих розчинників та технологій.[4][5][6]

Іштван Хорват
István T. Horváth
Народився 6 серпня 1953(1953-08-06)
Будапешт
Помер 7 березня 2022(2022-03-07) (68 років)
Місце проживання Гонконг
Країна  Угорщина
Діяльність хімік, викладач університету
Alma mater Веспремський університет
Галузь хімія
Заклад Гонконгський міський університет
Нагороди

Освіта

ред.

Хорват навчався за спеціальністю хімічна технологія (1977) та захистив докторську дисертацію з хімії (1979) у Веспремському університеті в Угорщині.

Кар'єра

ред.

Після здобуття докторського ступеня Хорват здійснював постдокторські дослідження у Єльському університеті (1982—1984) та був науковим співробітником в ETH Цюриха (1984—1987). Після цього він працював у ExxonMobil (Анандейл, штат Нью-Джерсі, 1987—1998). Повернувся у вищу освіту в Інститут хімії в Будапештського університету (1999—2009), а зараз є професором хімії та головою Відділення біології та хімії у Гонконгському міському університеті.[7]

Дослідження

ред.

На 2015 рік його дослідження лежать у царині перетворення біомаси на базові хімічні речовини, розробки більш стабільних процесів на основі фтористих розчинників.

Нагороди

ред.

У 2010 році Іштван Хорват став почесним членом Національної академії наук, літератури і мистецтв у Модені.[8]

У 2014 році обраний членом Американського хімічного товариства.[9]

Примітки

ред.
  1. https://www.cityu.edu.hk/chem/news/memory-prof-istvan-t-horvath-1953-2022
  2. Horváth, I. T. (1995). Introduction: Chemists Should Be Aware of the Environmental Implication of Their Chemistry. Chem. Rev. Т. 95, № 1. с. 1. doi:10.1021/cr00033a600.
  3. Tuck, C. O.; Pérez, E; Horváth, I. T.; Sheldon, R. A.; Poliakoff, M (2012). Valorization of biomass: Deriving more value from waste. Science. Т. 337, № 6095. New York. с. 695—9. doi:10.1126/science.1218930. PMID 22879509.
  4. Horváth, I. T.; Rábai, R. (1994). Facile Catalyst Separation Without Water: Fluorous Biphase Hydroformylation of Olefins. Science. Т. 266, № 5182. с. 72—75. doi:10.1126/science.266.5182.72.
  5. Horváth, I. T. (1998). Fluorous Biphase Chemistry. Acc. Chem. Res. Т. 31, № 10. с. 641—650. doi:10.1021/ar970342i.
  6. István T. Horváth's publications indexed by Google Scholar, a service provided by Google
  7. Prof. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 27 березня 2016.
  8. Accademia Nazionale di Scienze, Lettere e Arti Modena. Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 27 березня 2016.
  9. American Chemical Society list of fellows. Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 27 березня 2016.

Посилання

ред.