Іштван Монорі (угор. István Monori) (31 липня 1932) — угорський дипломат. Генеральний консул Угорщини в Києві (1983—1986). Генеральний консул Угорщини в Ужгороді (1993—1995).

Іштван Монорі
István Monori
Прапор
Прапор
Генеральний консул УНР в Києві
1983 — 1986
Попередник: Дьєрдь Макларі
 
Народження: 31 липня 1932(1932-07-31) (91 рік)
Дюла, Угорщина
Національність: угорець
Країна: Угорщина Угорщина

Життєпис ред.

Народився в 1932 році в Дюла. Закінчив гімназію у своєму рідному місті, і закінчив інститут культурний відносин у Ленінграді.

З 1954 року працював зі східним напрямом угорської дипломатії. Якийсь час вдома, потім у Москві, потім знову в Міністерстві закордонних справ, тобто він пройшов через всі сходинки кар'єрного дипломата.

У 1969 році він був призначений на посаду завідувача відділом і отримав дипломатичний ранг посла і повноважного міністра.

З 1971 по 1975 рр. — працював у посольстві Угорщини в СРСР.

З 1975 року — начальник відділу планування та аналізу зовнішньої політики, він брав участь у підготовці низки зовнішньополітичних рішень, які сприяли міжнародному визнанню Угорщини.

У 1983—1986 рр. — Іштван Монорі був Генеральним консулом Угорської Народної Республіки в Україні та Молдавській Республіці з резиденцією в Києві[1].

У 1993—1995 рр. — Генеральний консул Угорщини в Ужгороді. Він брав участь у реалізації Угорсько-української конвенції про права громадян Угорщини на підставі європейських норм.

З 1995 року — радник із закордонних справ угорського округу Саболч-Сатмар-Берег[2].

Сім'я ред.

  • Дружина — Гавриїла
  • Син — Іштан
  • Доньки — Сусана та Вікторія

Примітки ред.

  1. Збірник телесюжетів 1985. Архів оригіналу за 23 лютого 2018. Процитовано 22 лютого 2018.
  2. Unokáink is olvasni fogják. Monori István[недоступне посилання з червня 2019]

Посилання ред.