Іхсан (араб. احسان‎; «совісність», «чистосердечність», «вдосконалення в щирості віри»[1]) — одна з трьох складових мусульманства, нарівні з віровченням (іман) і релігійною практикою (ісламом)[2]; ідеал, до якого прагне кожна глибоко віруюча людина в ім'я власного духовного піднесення і розквіту[3]. Протиставляється ханжеському благочестю, лицемірству, показній святості (рійа').

Полягає в тому, що бажання і прагнення віруючого повинні повністю збігатися з бажанням Аллаха. Усі свої сили віруючий повинен віддати в ім'я розповсюдження добра і праведних справ Аллаха.[4].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Сутність і визначення феномену релігії // Борозенець Т. А., Гаврилюк Т. В. Релігієзнавство: навч. посіб. / Т. А. Борозенець, Т. В. Гаврилюк // За ред. І. Ф. Надольного. — К., 2013
  2. Концепт справедливості в православ'ї та ісламі / Д. Кірюхін // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Сер. : Філософія. — 2010. — Вип. 7. — С. 206
  3. Антропологические идеи в Коране / Бехешти Монфаред Лайа Садат // СОФІЯ. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник. — № 1(5), 2016. — С. 8
  4. Іслам // РІСУ

Джерела та літератураРедагувати