Іман
Іма́н (араб. إيمان) — переконання в правильності ісламських догматів[1].
Основа іману - Віра в Єдиного Творця. Головним завданням всіх Посланців і пророків якраз і був заклик до Віри в Єдиного Всевишнього Аллаха.
У Сунні точно визначено шість умов іману:
- віра в Аллаха, в Його імена і атрибути
- в Ангелів
- в Священні Книги
- в пророків
- в Судний день
- в Кадар (приречення)
Вони коротко викладені в символі віри.
Для повного розуміння і прийняття Віри, крім вищевказаних шести умов потрібно знати ще про три:
- Не можна приймати Віру перед обличчям неминучої смерті.
- Не може віруючий, слідуючи одним умовам Віри, відкидати інші.
- Беручи всі умови Віри, зобов'язаний виконувати їх, не принижуючи ні одне.
По відношенню до Імана, люди поділяються на три категорії:
Стовпи віри
ред.Поняття «іслам» тісно переплетено і нерозривно пов'язане з поняттям «віра» (іман). Під узагальнюючою назвою «Основи віри» розуміють ідеологічні основи релігії. В ісламському віровченні існують шість основних постулатів:
- Віра в Аллаха - Творця всього сущого. Включає в себе ряд положень, головним з яких є Єдинобожність.
- Віра в ангелів. Ангели - істоти, створені Аллахом зі світла, виконавці Божої волі[2].
- Віра в Священні Писання, послані Аллахом через пророків. Маються на увазі Божественні Одкровення, які посилаються в різні періоди історії людства. Мусульмани визнають дійсними тексти Таури (Тори), Забуру (Книги Псалмів Пророка Давида), Інджилу (Євангелія), а також древніших сувоїв, посланих кільком пророкам. Але всі попередні Письма були скасовані Кораном. З точки зору мусульманських богословів, сучасні варіанти всіх священних Книг, крім Корану, спотворені.
- Віра в пророків (посланників) Божих. Кораном і Сунною пропонується прийняти істинними всіх посланників Аллаха. Вони були послані до різних народів і племен, але посланником до всього людства був тільки Мухаммад.
- Віра в Судний День. Включає в себе віру в кінець світу, прийдешнє воскресіння, Божий Суд, наявність Пекла і Раю (Ахіра).
- Віра у приречення. Мусульмани вірять в те, що Аллах визначив долі всього сущого (Кадар), тобто - у те, що всі події відбуваються за задумом Творця. Доля розуміється як одвічне знання Аллаха про всі події та процеси, які відбудуться у всесвіті; всі події відбуваються зі схвалення Аллаха, згідно з Його Знанням. Таким чином, людина володіє свободою волі, має здатність вибирати між добром і злом, і тому несе відповідальність за свої вчинки.
Примітки
ред.- ↑ Нофал, Ф.О. (2016). Категорія "віра" у класичній ісламській теології. Філософське сходознавство в Одеському університеті. Т.1 (рос. мовою) . Одеса: "Фенікс". ISBN 978-966-438-996-6.
- ↑ Коран 21:19-20, Коран 35:1
Джерела та література
ред.- Іман // Словник ісламських релігійних термінів арабського походження
- С. М. Прозоров. Иман // Ислам : энциклопедический словарь. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. — С. 100. — 315 с. : ил. — ISBN 5-02-016941-2. (рос.)
Посилання
ред.- Иман // Ісламський енциклопедичний словник (рос.)