Іультинський район
Іультинський район (рос. Иультинский район; чук. Ивылтин район) — один з муніципальних районів Чукотського автономного округу Російської Федерації. В його межах існує муніципальне утворення міський округ Егвекінот, утворений замість скасованого Іультинського муніципального району. Адміністративний центр — смт Егвекінот.
| Іультинський район | |||
|---|---|---|---|
| |||
| |||
| Адміністративний центр | смт Егвекінот | ||
| Країна |  Росія[1][2]
| ||
| Регіон | Чукотський автономний округ | ||
| муніципальний район | Росія
| ||
| Офіційна мова | російська | ||
| Населення | |||
| - повне | 5038 осіб (2017) | ||
| - густота | 0,037 | ||
| Площа | |||
| - повна | 136 644,24 км² | ||
| Часовий пояс | UTC+12 | ||
| Дата заснування | 1953 | ||
| Вебсайт | iultinsky.munrus.ru | ||
| |||
| Іультинський район на мапі Чукотського АО | |||
| |||
| |||
Географія ред.
Іультинський район розташований в північно-східній частині Чукотського автономного округу, в північній частині є узбережжям Східно-Сибірського та Чукотського морів. У район входять також острови Врангеля і Геральд.
Унікальність географічного розташування району полягає в тому, що більша частина його території знаходиться за Північним полярним колом і тут же розташована географічна точка - перетин Північного полярного кола і Гринвіцького (0 - 180 градусів) меридіану.
Природні умови ред.
Іультинський район складається з трьох природних западин: Ванкаремська на півночі, Амгуемська в центрі і Затока Хреста на півдні, які оточені горами. В геологічному відношенні це територія - гілка Охотсько-Чукотського вулканогенного поясу і флангу Чукотської складчастої зони мезозоїд. Вона багата різними рудними копалинами, серед яких основне місце займають олово і вольфрам. Є прояви вугілля.
Природа Іультинського району небагата. В основному це гірські тундри, а по узбережжю - і арктичні. Найбагатші пасовища розташовані в басейні річки Амгуема, в верхів'ях якої є унікальні за красою гірські озера й реліктові гаї. На острові Врангеля організований заповідник, що є об'єктом свтіової спадщини ЮНЕСКО.
Економіка ред.
Провідне місце в структурі промисловості займає енергетика, що забезпечує потреби району в електричній та тепловій енергії. В енергетичній системі задіяні турбінна електростанція в райцентрі та дизельні електростанції в селах.
Гірничодобувна промисловість представлена кількома невеликими золотодобувними підприємствами, які відпрацьовують розсипні Пільхінкуульское і Ривеємське родовище золота в районі колишніх селищ Полярний і Ленінградський. Крім видобутку золота в районі річки Кувет ведеться підземна розробка вугілля для потреб старательської артілі.
У сільському господарстві основними видами діяльності є оленярство, морський звіробійний промисел та рибальство.