Іспанська година

«Іспанська година» (фр. L'heure espagnole) — одноактна комічна опера Моріса Равеля на лібрето Фран-Ноена. Прем'єра відбулася 19 травня 1911 року в Паризькому театрі «Опера-Комік». На тому ж спектаклі була виконана опера Жуля Массне «Тереза». В Київській опері ставилася в українському перекладі Апшиса та Комарової у 1980 році.[2]

Іспанська година
Композитор Моріс Жозеф Равель[1]
Автор лібрето Franc-Nohaind[1]
Мова лібрето французька
Кількість дій 1 Дія (театр)
Рік створення 1907
Перша постановка 19 травня 1911[1]
Інформація у Вікіданих

Історія виконанняРедагувати

Равель брав активну участь у підготовці прем'єри, що відбулася в «Опера-Комік» у Парижі.[3] Опера була вперше поставлена в «Опері-Комік» 19 травня 1911 року разом з постановкою опери «Тереза» Жуля Массне; проте після перших дев'яти вистав буда знята з репертуару.[4] Паризька національна опера презентувала оперу 5 грудня 1921 року з Фанні Гельді у ролі Концепції і мала більший успіх.[5] Опера повернулася у «Оперу-Комік» 1945 року.[4] Поза межами Франції, «Іспанська година» була вперше представлена в Королівському театрі Ковент-Гарден у 1919 році, в Чікаго і Нью-Йорку — в 1920 році, в Базелі і Роттердамі — в 1923 році, в Празі — в 1924 році, Гамбурзі, Стокгольмі — в 1925 році, досягнувши Буенос-Айрес в 1932 і Каїр у 1934 році.[6] Опера була вперше виконана в Канаді в 1961 році на Монреальському фестивалі.

Дійові особи та перші виконавціРедагувати

Партія Тип голосу Прем'єрна постановка, 19 травня 1911 року

(Диригент: Франсуа Рульманн)

Торквемада, годинникар тенор Моріс Казенов
Концепція, дружина Торквемади меццо-сопрано Женевьє Ві
Гонзальв, студент-поет тенор Моріс Кулом
Раміро, погонич мулів баритон Жан Пьєр
Дон Ініго Ґомес, банків бас Гектор Дюфранне[7]

СюжетРедагувати

Дія відбувається в Толедо в XVIII столітті. До годинникаря Торквемади приходить погонич мулів Раміро з проханням відремонтувати годинник. Однак Раміро вимушений чекати, доки Торквемада не виконає свій щотижневий обхід міських годинників. Тим часом до його невірної дружини Концепції приходить поет Гонзальв, знаючи, що зазвичай в цей час Концепція одна. Щоб вийти з незручного положення, Концепція вимушена сховати свого коханця у годинник, а Раміро вона зустрічає проханням перенести цей годинник у спальню, яке Раміро виконує. Втім Концепції не вдається знайти втіхи з Гонзальвом — той самозакоханий у свої вірші.

В цей час до Концепції приходить ще один коханець — банкір дон Ініго. Однак і його Концепція вимушена сховати у годинник, а Раміро просити перенести у спальню ще один годинник. Самостійно визволити Ініго з годинника Констанції не вдається. Проте легкість, з якою Раміро переносить годинники зачарувала Констанцу, і тепер її увага зосереджена на Раміро.

Тим часом повертається її чоловік — Торквемада. Він здивовано помічає у годинниках сторонніх чоловіків, але Концепція запевняє його, що це клієнти, які хотіли розібратися у механізмах годинників якнайдетальніше. Ініго і Гонзальв вимушені викласти за годинники кругленьку суму, Торквемада задоволений вигідним продажем, а Концепція тепер домовляється про побачення Раміро. Фінал опери — квінтет за участю всіх дійових осіб, усі задоволені, хоча й ніхто окрім Концепції не усвідомлює, що відбулося насправді.

Український перекладРедагувати

 
Фото з постановки опери М. Равеля «Іспанська година» в оперній студії при НМАУ, 2 червня 2018

У 1980-х роках переклад лібрето українською мовою виконали Апшис і Комарова[2], в цьому перекладі опера йшла в Київському оперному театрі. У 2018 році Іспанську годину було поставлено в оперній студії при НМАУ випускницею цього закладу Тетяною Вороновою у власному перекладі (натомість переклад Апшиса і Комарової вважається втраченим)[8].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Mesa F. Opera: an encyclopedia of world premieres and significant performances, singers, composers, librettists, arias and conductors, 1597-2000Jefferson: McFarland & Company, 2007. — P. 124. — ISBN 978-0-7864-0959-4
  2. а б Див. програмку оперного театру 1980 року в Архіві-музеї літератури та мистецтва України, ф. 573, оп.1, справа №66
  3. Kilpatrick E. The Carbonne Copy : tracing the première of L’Heure espagnole. Revue de Musicologie, Tome 95/1. Année 2009.
  4. а б Wolff, Stéphane. Un demi-siècle d'Opéra-Comique 1900–1950. André Bonne, Paris, 1953.
  5. Roland-Manuel, p. ??
  6. L'Avant Scène Opéra. L'Enfant et les sortilèges & L'Heure espagnole. January 1990.
  7. Although Grove lists Dufranne, Stéphane Wolff (Un demi-siècle d’Opéra-Comique, 1953, in both the opera lists and biographical sketches), and the Durand vocal score give Delvoye as the premiere singer. Roland-Manuel lists Delvoye among the premiere cast (Ravel, 1938/47, English edition, Dennis Dobson Ltd, p62). In addition, Vladimir Jankélévitch (Ravel, 1939) reproduces a photo-set of the original performers, including Delvoye as Don Inigo (p51, Evergreen Profile edition) and L'Avant Scène Opera 127 on Ravel's operas has a reproduction of the original playbill with Delvoye (p116).
  8. Музична скриня: «Іспанську годину» інсценували українською.. music-ukr.blogspot.com. Архів оригіналу за 8 червень 2018. Процитовано 7 червня 2018. 

ПосиланняРедагувати

  • Clifton, Keith E., Maurice Ravel's L'Heure espagnole: Genesis, Sources, Analysis." Ph.D. dissertation, Northwestern University, 1998.
  • Warrack, John and West, Ewan, The Oxford Dictionary of Opera, 1992. ISBN 0-19-869164-5