Інформаційний вибух

Інформаційний вибух — швидке збільшення кількості публікацій або об'єму даних і ефект, який виникає як наслідок.[2] Зростання кількості доступних даних ускладнює процес управління інформацією, що призводить до інформаційного перевантаження. Оксфордський словник англійської мови вказує на використання цієї фрази в статті журналу «New Statesman[en]» у березні 1964 року.[3]Станіслав Лем описав цю проблему і інфляцію культури, яку вона викликає, в «Summa Technologiae[en]» (1964),[4][5] повторюючи пізніше неодноразово (наприклад, сатирично — в «Перікаліпсісе» зі збірки «Доскональна порожнеча[en]», 1971).

Поширення в популяції Homo sapiens нових функціонально-поведінкових відмінних ознак у вигляді корисних навичок інформаційної взаємодії. a — населення Землі; b — грамотність; c — читання-друкування — доступність всім грамотним; d — отримання радіо-, телевізійної інформації (кількість приймачів); e — інформаційний зв'язок через телефони, комп'ютери, інтернет (к-ть телефонів, комп'ютерів, користувачів Інтернет)[1]

Цивілізаційні тренди розвитку інформаційного суспільства характеризуються тим, що в 2002 році людством було вироблено інформації 18 ∙ 108 байт (18 Ексабайт). За п'ять попередніх років людством було вироблено інформації більше, ніж за всю попередню історію. Обсяг інформації в світі зростає щорічно на 30 %. В середньому на людину в рік у світі виробляється 2,5 ∙ 108 байт[6]. Сучасна революція в інформаційних технологіях характеризується тим, що на 7 млрд осіб припадає 6 млрд телефонів (дані компанії «Ericsson», 2012), 6 млрд телевізійних установок («Guinnes Today», 2012), 2 млрд комп'ютерів («Gartner», 2012), 2,3 млрд інтернет-користувачів («Internet World Stats», 2012).

Способи накопичення знань з надмірною кількістю електронної інформації (наприклад, злиття даних можуть допомогти при добуванні даних) існують з 1970-х років. Ще однією загальноприйнятою методикою роботи з такою кількістю інформації є якісне дослідження[en].[7] Такий підхід має на меті організувати інформацію, синтезувати, класифікувати та систематизувати для більш зручного і простішого пошуку.

Паперові носіїРедагувати

Наукові журналиРедагувати

У 1950—1970 роки дійсно спостерігався величезний приріст наукових публікацій. Однак в XXI столітті багато наукових напрямків втратило державну підтримку в таких «наукових державах», як Росія і США. Внаслідок того кількість публікацій різко зменшилася, а деякі журнали припинили видаватися.

Електронні носіїРедагувати

У галузі електронних комунікацій в самому кінці XX століття виникло вибухоподібне зростання різноманітних приватних публікацій у Всесвітній мережі. Кількість блогів подвоюється кожні 6 місяців[8].

За статистикою, обсяг цифрової інформації подвоюється кожні вісімнадцять місяців. Здебільшого (до 95 %) цей потік складається з неструктурованих даних (лише 5 % складають різні бази даних — тим чи іншим чином структурована інформація).

Вікі-коллаборативні портали. Кількість статей в них зростає експоненціально[9].

Теорія трьох революційРедагувати

Е.Тоффлер ввів в науковий обіг теорію трьох революцій, згідно з якою людство пережило вже аграрну і промислову революції і стоїть на порозі інформаційної революції. Вчені стверджують, що в історії розвитку цивілізації відбулося кілька інформаційних революцій — перетворень суспільних відносин через кардинальні зміни у сфері обробки інформації. Наслідком подібних перетворень було придбання людським суспільством нової якості[10].

Перша революціяРедагувати

Перша революція пов'язана з винаходом писемності, що привело до гігантського якісного і кількісного стрибка. З'явилася можливість передачі знань від покоління до покоління.

Друга революціяРедагувати

Друга революція (середина XVI ст.) викликана винаходом друкарства, що радикально змінило індустріальне суспільство, культуру, організацію діяльності.

Третя революціяРедагувати

Третя революція (кінець XIX ст.) зумовлена винаходом електрики, завдяки якій з'явилися телеграф, телефон, радіо, що дозволяють оперативно передавати і накопичувати інформацію в будь-якому обсязі.

Четверта революціяРедагувати

Четверта революція (70-і рр. XX ст.) пов'язана з винаходом мікропроцесорної технології і появою персонального комп'ютера. На мікропроцесорах і інтегральних схемах створюються комп'ютери, комп'ютерні мережі, системи передачі даних (інформаційні комунікації). Цей період характеризують три фундаментальні інновації:

  • перехід від механічних та електричних засобів перетворення інформації до електронних;
  • мініатюрізація всіх вузлів, пристроїв, приладів, машин;
  • створення програмно-керованих пристроїв і процесів.

Споріднені терміниРедагувати

Так як «інформація» в електронних засобах масової інформації часто використовується синонімічно з «даними», термін інформаційний вибух тісно пов'язаний з концепцією зливу даних (англ. data flood). Іноді термін «злив інформації» використовується також. Всі вони, в загалом, зводяться до постійно зростаючої кількості електронних даних, обмінюваних в одиницю часу. Усвідомлення про некеровані обсяги даних виросли разом з появою більш потужною обробки даних, починаючи з середини 1960-х років.

ВебсервериРедагувати

Станом на серпень 2005 року налічувалося понад 70 мільйонів вебсерверів. Станом на вересень 2007 року налічувалося понад 135 мільйонів вебсерверів.

БлогиРедагувати

Згідно Technorati, кількість блогів подвоюється приблизно кожні 6 місяців в цілому 35,3 мільйонів блогів станом на квітень 2006 г. Це є прикладом ранньої стадії логістичного зростання, де зростання становить приблизно експоненціальне, оскільки блоги є нещодавнім нововведенням. У міру того як кількість блогів наближається до числа можливих виробників (людей), відбувається насичення, зниження росту, а кількість блогів зрештою стабілізується.

Дослідження питанняРедагувати

Розвиваються: методологія і статистика вимірювань в суспільстві інформації[11] та інформаційних навантажень, регламентація федеральним законодавством безпечного змісту інформації.

Закон Меткалфа

  Інформаційний вибух таїть у собі не меншу небезпеку, ніж демографічний. По Мальтусу, людство як виробник відстає від себе ж як споживача, тобто мова йде про співвідношення сукупної біологічної маси й сукупного економічного продукту людства. Але в змаганні з самим собою у людства все ж набагато більші шанси, ніж у індивіда у змаганні з усім людством. Як з'ясовується до початку третього тисячоліття, основні ресурси суспільства — не промислові або сільськогосподарські, а інформаційні. Якщо матеріальне виробництво людства відстає від його матеріальних потреб, то ще більш відстає інформаційне споживання індивіда від інформаційного виробництва людства. Це криза не перенаселеності, а непорозуміння, криза родової ідентичності. Людство може себе прогодувати — але може воно себе зрозуміти, охопити розумом індивіда те, що створено видовим розумом? Вистачить людині біологічно відміряного терміну життя, щоб стати людиною?  

— М. Н. Епштейн, «Інформаційний вибух і травма постмодерну»

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Еремин А. Л. Ноогенез и теория интеллекта. Краснодар: СовКуб, 2005. — 356 с. Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 17 жовтня 2016. 
  2. Hilbert, M. (2015). Global information Explosion:https://www.youtube.com/watch?v=8-AqzPe_gNs&list=PLtjBSCvWCU3rNm46D3R85efM0hrzjuAIg [Архівовано 5 червня 2019 у Wayback Machine.]. Digital Technology and Social Change [Open Online Course at the University of California] freely available at: https://canvas.instructure.com/courses/949415 [Архівовано 5 січня 2018 у Wayback Machine.]
  3. «Information.» http://dictionary.oed.com [Архівовано 25 червня 2006 у Wayback Machine.]. accessed January 4, 2008
  4. Мистецтво і технологія (Sztuka i technologia), яка була виключена з наступних видань.
  5. Станіслав Лем. Філософія випадку, 3-те вид. (Гл. XI: Патологія культури), 1988
  6. Lyman P., Varian H.R. How much information [Архівовано 19 лютого 2018 у Wayback Machine.]. Release of the University of California. Oct.27, 2003.
  7. Major, Claire Howell, and Maggi Savin-Baden. An introduction to qualitative research synthesis: Managing the information explosion in social science research. Routledge, 2010.
  8. State of the Blogosphere, April 2006 Part 1: On Blogosphere Growth. Sifry's Alerts (sifry.com). 17 квітня 2006. Архів оригіналу за 19 листопада 2012. Процитовано 27 серпня 2011. 
  9. List of biggest wikis [Архівовано 6 липня 2010 у Wayback Machine.] // wikimedia.org
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 17 жовтня 2016. 
  11. Hilbert M. How to Measure «How Much Information»? Theoretical, Methodological, and Statistical Challenges for the Social Sciences [Архівовано 7 січня 2017 у Wayback Machine.] // International Journal of Communication 6 (2012), 1042—1055.