Інформатор (фільм, 2009)

фільм Стівена Содерберга

«Інформатор» (англ. The Informant) — американський художній фільм Стівена Содерберга[1] в жанрі трилера з елементами чорної комедії, знятий за однойменною книгою[en] журналіста Курта Айхенвальда.[2] Сценарій до фільму написав Скотт Барнс. Головні ролі у фільмі виконують Метт Деймон, Мелані Лінскі, Скотт Бакула та Джоел Макгейл.

Інформатор
The Informant!
Жанр трилер
Режисер Стівен Содерберг
Продюсер Дженніфер Фокс
Грегорі Джейкобс
Курт Ейченвальд
Сценарист Скотт Барнс
Курт Ейченвальд
На основі The Informantd
У головних
ролях
Метт Деймон
Скотт Бакула
Джоел Макгейл
Мелані Лінскі
Оператор Стівен Содерберг
Композитор Марвін Гамліш
Кінокомпанія

Participant Media
Groundswell Productions

Section Eight
Дистриб'ютор Warner Brothers
Тривалість 108 хв.
Мова англійська
Країна США
Рік 2009
Дата виходу 18 вересня 2009
Кошторис $22 млн.
IMDb ID 1130080
warnerbros.com/informant

Сюжет ред.

У фільмі розповідається про Марка Вітекра, доктора філософії з Ліги плюща, висхідної зірки компанії Archer Daniels Midland (ADM), який на початку 1990 років підняв шум навколо практики компанії встановлювати договірні ціни на продукцію.[3][4]

Одного разу вночі, на початку листопада 1992 року цей високопоставлений співробітник ADM розповів агенту ФБР Брайану Шепарду, що співробітники ADM, включаючи самого Вітекра, час від часу зустрічаються з конкурентами, щоб встановити договірну ціну на лізин, харчову добавку. Будучи найбільш високопоставленим співробітником в історії США, який став інформатором, Вітекр за кілька років таємно зібрав сотні годин аудіо- та відеозаписів, щоб віддати їх ФБР.[3][5][6] Він допомагав збирати докази, потай фіксуючи на плівку діяльність картелю на ділових зустрічах у різних місцях земної кулі, таких, як Токіо, Париж, Мехіко та Гонконг. За весь період таємної діяльності Вітекра, яка тривала протягом майже трьох років, ФБР одержало сотні годин аудіо- та відеозаписів, що зафіксували злочини, скоєні по всьому світу високопоставленими співробітниками, які встановлюють договірні ціни на харчові добавки, що стало, на той час, наймасштабнішим випадком цінової змови.[3][5][6]

У ролях ред.

Примітки ред.

Посилання ред.