Інститут релігійних наук святого Томи Аквінського (Київ)

	Інститут релігійних наук
	Вищий інститут релігійних наук святого Томи Аквінського у місті Києві; (Institutum Superius Scientiarum Religiosarum a Sancto Thoma Aquinate in civitate Kioviensi)
Назва на честь	Тома Аквінський
	Герб
	Будинок Інституту релігійних наук святого Томи Аквінського та Київської школи економікиБудинок Інституту релігійних наук святого Томи Аквінського та Київської школи економіки
	50°27′59″ пн. ш. 30°28′16″ сх. д. / 50.466352777778° пн. ш. 30.471080555556° сх. д.
Країна	Україна
Місто	Київ
Засновано	1992
Спеціалізація	релігієзнавство;
Директор	Петро Балог O.P.
Сайт:	tomainstytut.org
Адреса:	Україна, 04119, Київ, вул. Деревлянська, 13

Інститу́т релігі́йних нау́к св. Томи́ Акві́нського — вищий навчальний заклад у Києві, філіал Папського Університету св. Томи Аквінського (Анґелікум).^[1] Інститут не видає дипломів державного зразка.

Історія

Інститут почав свою діяльність у 1992 як Коледж католицької теології св. Томи Аквінського, заснований Орденом Проповідників.

У лютому 2000 року Коледж став філією Папського університету св. Томи Аквінського «Angelicum» у Римі.

5 травня 2000 згідно з декретом Конгрегації «Про католицьку освіту» (лат. «De Educatione Catholica») отримав назву «Інститут релігійних наук» з правом надавати університетський ступінь магістра релігійних наук. (Однак, диплому державного зразка поки що не надає.)

В Інституті викладає близько 40 викладачів, зокрема професори з Києво-Могилянської Академії, Національного Університету ім. Т. Шевченка, Університету ім. Драгоманова та ін. Також, звичайно, викладають тут Отці-домініканці.

У грудні 2008 року відбувся остаточний переїзд до нового приміщення на вулицю Деревлянську, 13. Теперішнє приміщення Інституту було побудовано у 1900 році за проектом Володимира Ніколаєва, який проектував та брав участь у створенні в Києві Національної філармонії, будинку Національної опери, Володимирського собору та споруд у Києво-Печерській Лаврі. Старі корпуси за адресою Боричів Тік, 11Б, були продані, щоб на отримані кошти відреставрувати будинок по вул. Деревлянська 13.

У 2008—2009 навчальному році відбувся перехід на кредитно-модульну систему навчання.

Сьогодення

Інститут є католицьким навчальним закладом для мирян, відкритий як для християн інших деномінацій, так і тих, хто цікавиться філософсько-теологічними питаннями і прагне поширити свої знання про християнське коріння європейської культури.

Крім домініканців, у Інституті викладають видатні фахівці різних навчальних закладів України, а також Польщі, Західної Європи (Італія, Швейцарія, Франція, Велика Британія) та США.

Конфесійний склад студентів станом на 2008 рік:

римо-католики — 51 %
греко-католики — 11 %
православні — 17 %
протестанти — 3 %
інші — 18 %

Заняття скеровані не лише до студентів, які хочуть отримати ступінь магістра, але також і до студентів і викладачів інших навчальних закладів та всіх зацікавлених філософськими і теологічними, культурними питаннями тощо. Є і можливість навчання вільним слухачам.

Програма п'ятирічного навчання (вечірня форма — заняття тривають із понеділка по п'ятницю від 18:00 до 21:00, а заняття з мов — від 16:30 до 18:00) включає вивчення предметів з філософії, теології і гуманітарних наук (історичних і суспільних, які викладаються згідно з католицькою традицією, а також класичних (іврит, грецька мова, латина) і сучасних мов (англійська, італійська, польська).

Випускники Інституту отримують після трьох років навчання ступінь бакалавра релігійних наук, а ще через два роки — диплом магістра, які видаються Папським Університетом св. Томи Аквінського (Angelicum) у Римі.

Також існує можливість навчання у статусі вільного слухача. Вільний слухач має можливість відвідувати заняття на вибір, складаючи не менш ніж три іспити кожного семестру, але не отримує диплому.

При Інституті є також можливість навчатися у Навчально-катехитичному центрі «Дерево життя» (колишніх заочних катехитично-теологічних студіях). Заняття відбуваються один раз на місяць, в п'ятницю і суботу, від ранку до вечора.

Крім того, Інститут організовує зустрічі для широкого кола учасників, присвячені основним питанням християнської традиції, важливим проблемам сучасності, що розглядаються у світлі цієї традиції, а також культурні заходи, ціллю яких є відновлення присутності християнства в культурі.

Ключові особи

Особами, які спричинилися до повстання Інституту, були о. Олександр Хауке-Ліговський ОР та о. Андрій Касьяненко ОР. Отець Олександр став першим керівником Коледжу.

Першим Директором Колежду, а згодом, Інституту, став о. Григорій Беднаж ОР. Після його відїзду до Риму, в.о. Директора був о. Андрій Камінський ОР.

2004 року новим Директором Інституту призначено о. Петра Октабу ОР.

У листопаді 2008 року Адам Добжинський OP став третім директором Інституту, заступивши на цій посаді Петра Октабу. Потім в. о. директора Інституту був о. Андрій Камінський ОР, віце-директором — о. Здіслав Шманьда ОР. Від 2011 року директором Інституту призначено о. Войчеха Сурувку ОР, віце-директором — о. Петра Балога ОР. З червня 2019 року директором Інституту став о. Петро Балог О.Р. Науковий секретар Інституту — Катерина Рассудіна.

Див. також

Виноски

↑ Cf. Pontificia Università S. Tommaso d'Aquino Angelicum, Ordine degli studi — Order of Studies, Anno accademico — Academic Year 2007—2008, Istituti collegati con l'Università — Institutes Connected with the University, сторінка XXI.^{[недоступне посилання з червня 2019]} (англ.) (італ.)

Посилання

Інститут Релігійних Наук св. Томи Аквінського [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.) (укр.)
Папський Університет св. Томи Аквінського (Анґелікум) (англ.) (італ.)
Вікаріат св. Михайла Архангела отців-домініканців у Росії й Україні(англ.)(пол.)(рос.)(укр.)
Інститутська будівльа на Вікімапі [Архівовано 1 лютого 2018 у Wayback Machine.]

[1] Cf. Pontificia Università S. Tommaso d'Aquino Angelicum, Ordine degli studi — Order of Studies, Anno accademico — Academic Year 2007—2008, Istituti collegati con l'Università — Institutes Connected with the University, сторінка XXI.^{[недоступне посилання з червня 2019]} (англ.) (італ.)

[1]