Індуктивний ефект

Індуктивний ефект (индукционный эффект, англ. inductive effect) — експериментально спостережуваний ефект (вплив на швидкість реакції, структурні характеристики тощо) передачі заряду через ланцюг атомів (через зв'язки) за допомогою електростатичної індукції. Для замісника кількісною мірою такого ефекту є σ* — константи Тафта (для аліфатичних) та індуктивні σ_I-константи (для ароматичних) сполук. Пов'язаний зі здатністю атомів чи груп у молекулах викликати статичну поляризацію зв'язків за рахунок електростатичної ін.укції вздовж ланцюга атомiв з відштовхуванням (позитивний I-ефект) або притяганням (негативний I-ефект) електронiв, яка швидко слабне й вже десь через три атоми стає мізерною. Поляризація хімічних зв'язків, спричиняється зсувом їх електронних пар у напрямку електронегативної групи. Розрізняють два механізми виникнення ефекту: взаємодія заряджених центрів через простір та взаємодія через зв'язки.

Література

• Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.