Інвалідний візок

	Інвалідний візок
Описано за адресою	nationalgeographic.fr/histoire/technologie-personnes-a-mobilite-reduite-pmr-comment-le-fauteuil-roulant-a-permis-a-des-millions-de-personnes-de-decouvrir-le-monde(фр.)
	Інвалідний візок у Вікісховищі

Інвал́ідний віз́ок^[1] або колісне крісло^[2] — технічний колісний засіб пересування, призначений для маломобільних людей з інвалідністю. За способом урухомлення розрізняють: візки, якими рухає двигун, і візки з ручним приводом (якими рухає людина, обертаючи колеса); також можливе переміщення візка іншою особою.

Історія

Дерев'яний візок (перша половина ХХ ст.)

Найдавніша згадка про візок датується VI століттям. Це було зображення на сланцевому камені в Китаї. Відтак згадки про візок зустрічаються під час німецького Відродження, коли європейці починають виробляти крісла на коліщатах.

У 1655 році Стефан Фарффлер, 22-річний годинникар з паралічем, побудував перше у світі самохідне крісло на триколісному шасі, використовуючи систему кривошипів і зубчастих коліс.^[3] Однак пристрій більше нагадував ручний велосипед, ніж інвалідний візок, оскільки конструкція включала руків'я, встановлені на передньому колесі.^[4]

Більш-менш схожі на сучасні відповідники візки з'явилися 1760 року.^{[джерело?]}

Перший легкий (зі сталевих трубок) візок сконструювали у 1932 році^[5] Гаррі Дженнінґс та його приятель з інвалідністю Герберт Еверест. Обидва побачили комерційний потенціал винаходу і згодом стали першими масовими виробниками інвалідних візків «Еверест і Дженнінґс».

Різновиди

З-поміж візків із ручним приводом виокремлюють такі види:

базові інвалідні візки для оселі й вулиці
візки з важільним приводом
інвалідні візки з високою спинкою
активні інвалідні візки
дитячі інвалідні візки
спортивні інвалідні візки
інвалідні візки з санітарною посудиною
інвалідні візки для дітей з ДЦП^{[джерело?]}

Доступність середовища

Більшість сучасних візків мають двоє великих задніх коліс і два невеликі коліщата спереду. Такий візок потребує для розвороту простору 1,5×1,5 м. При прямолінійному русі простір для комфортного руху візком — 0,9÷1,2 м. Нахил поверхні доріжки не повинен перевищувати 1:20, нахил пандуса — 1:12 (8 %). Найвужчими місцями, які можуть становити нездоланну перешкоду для особи у візку, є входи до будинків, двері ліфтів, сходи, бордюри, турнікети, тісні санвузли, конструкція транспортних засобів. Деякі незручності створюють також пороги, елементи малих архітектурних форм, відсутність поручч. Також певні обмеження накладають зони досяжності, — адже особа у візку не може досягти якийсь предмет на верхніх полицях, відчинити кватирку вікна чи зафіксовану половину дверей, скористатись електричною розеткою у вузькому місці чи вішаком. В Україні затверджені загальнообов'язкові будівельні норми і правила^[6], які передбачають безперешкодний доступ людей з особливими потребами до елементів інфраструктури^[7]. Щоправда, на практиці будівельники часто нехтують цими вимогами^[8]^[9].

Україна

На 2019 рік за даними ООН в Україні 1,7 млн людей з обмеженим можливостями^[10]. ООН, та інші організації відзначають вкрай низьку доступність міського середовища для таких людей^[10]. Так йде мова що у 2013 році 48% держустанов були недоступні^[11]. Існують різного рівня документи щодо організації доступності середовища ^[12]^[13]^[14]^[15] та програми ^[16], проте, загальний рівень доступності все ще нижче середнього рівня.

Відомі користувачі візків

Стівен Гокінг — фізик-теоретик, філософ
Крістофер Рів — актор, виконавець ролі Супермена
Франклін Рузвельт — 32-й Президент США
Вольфґанґ Шойбле — німецький політик
Френк Вільямс — діяч Формули-1
Джанклаудіо Реґаццоні — пілот Формули-1
Філіпп Стрейфф — пілот Формули-1
Вейн Рейні — американський мотогонщик
Іван Павло ІІ — Папа Римський
Рік Гансен — діяч паралімпійського руху з Канади

Див. також

Примітки

↑ Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 24. Ел.джерело [Архівовано 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 01.12.2023 року № 1306 «Про Правила дорожнього руху §1.10».
↑ Bellis, Mary. History of the Wheelchair. thoughtco.com. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017.
↑ History of Wheelchairs. wheelchair-information.com. Архів оригіналу за 7 березня 2019. Процитовано 14 квітня 2017. [Архівовано 2019-03-07 у Wayback Machine.]
↑ The History of Wheelchairs and Their Development [Архівовано 20 грудня 2021 у Wayback Machine.] (July 7th, 2020)
↑ Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. (ДБН В.2.2-9-99). Додаток Г (обов'язковий). Параметри зон, просторів та елементів будинків і приміщень для інвалідів та маломобільних груп населення.
↑ Грибальський Я., Мудрий Я. Сварник М. та ін. Доступність до об'єктів житлового та громадського призначення для людей з особливими потребами. — К.: Соцінформ, 2004. — 105 с.
↑ Сварник М. Доступність середовища — шлях до цивілізованого світу // Є. Архітектура, будівництво, інтер'єр, мистецтво. — № 1, 2008. — С. 23-25.
↑ Сварник М. Сучасний стан доступності в Україні. Вступ. // Грибальський Я., Мудрий Я., Мостовий А. Доступність до об'єктів житлового та громадського призначення для людей з особливими потребами. Методичний посібник. — Львів, 2010. — С. 5-9.
↑ ^а ^б Рада ухвалила правила дорожнього руху для осіб на інвалідних візках [Архівовано 14 січня 2021 у Wayback Machine.] 2019 (Харківська правозахисна група)
↑ Безбар’єрне середовище для людей з інвалідністю в Україні: п’ять основних проблем [Архівовано 14 січня 2021 у Wayback Machine.] 2013
↑ П О Р А Д Н И К щодо створення доступного середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021.
↑ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ ПРИНЦИПІВ УНІВЕРСАЛЬНОГО ДИЗАЙНУ [Архівовано 14 січня 2021 у Wayback Machine.] 2015
↑ Адаптація навколишнього середовища до потреб неповносправних з пошкодженням спинного мозку [Архівовано 14 січня 2021 у Wayback Machine.] 2015
↑ Українсько–канадський проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні» Архітектурна доступність шкіл [Архівовано 15 січня 2021 у Wayback Machine.] 2012
↑ Програма придбання спеціально обладнаних автомобілів [Архівовано 15 січня 2021 у Wayback Machine.] Міністерство соціальної політики України

Посилання

Відео

Спробуй як я | Інвалідний візок 2018, youtube, 13хв 41сек
Новаторська система керування інвалідним візком, що "глибоко пов'язана із почуттям свободи". Відео [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.] 2017, youtube, 1хв 11сек
Амос Вінтер: дешевий всюдихідний інвалідний візок [Архівовано 6 вересня 2015 у Wayback Machine.] Реклама
Види інвалідних колясок. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. РЕКЛАМА
Особливості вибору інвалідного візка [Архівовано 29 липня 2016 у Wayback Machine.] РЕКЛАМА

Це незавершена стаття з медицини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 24. Ел.джерело [Архівовано 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.]

[2] Постанова Кабінету Міністрів України від 01.12.2023 року № 1306 «Про Правила дорожнього руху §1.10».

[Bellis-3] Bellis, Mary. History of the Wheelchair. thoughtco.com. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017.

[History_of_Wheelchairs-4] History of Wheelchairs. wheelchair-information.com. Архів оригіналу за 7 березня 2019. Процитовано 14 квітня 2017. [Архівовано 2019-03-07 у Wayback Machine.]

[5] The History of Wheelchairs and Their Development [Архівовано 20 грудня 2021 у Wayback Machine.] (July 7th, 2020)

[6] Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. (ДБН В.2.2-9-99). Додаток Г (обов'язковий). Параметри зон, просторів та елементів будинків і приміщень для інвалідів та маломобільних груп населення.

[7] Грибальський Я., Мудрий Я. Сварник М. та ін. Доступність до об'єктів житлового та громадського призначення для людей з особливими потребами. — К.: Соцінформ, 2004. — 105 с.

[8] Сварник М. Доступність середовища — шлях до цивілізованого світу // Є. Архітектура, будівництво, інтер'єр, мистецтво. — № 1, 2008. — С. 23-25.

[9] Сварник М. Сучасний стан доступності в Україні. Вступ. // Грибальський Я., Мудрий Я., Мостовий А. Доступність до об'єктів житлового та громадського призначення для людей з особливими потребами. Методичний посібник. — Львів, 2010. — С. 5-9.

[Charkiv-10] а ^б Рада ухвалила правила дорожнього руху для осіб на інвалідних візках [Архівовано 14 січня 2021 у Wayback Machine.] 2019 (Харківська правозахисна група)

[11] Безбар’єрне середовище для людей з інвалідністю в Україні: п’ять основних проблем [Архівовано 14 січня 2021 у Wayback Machine.] 2013

[12] П О Р А Д Н И К щодо створення доступного середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021.

[13] МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ ПРИНЦИПІВ УНІВЕРСАЛЬНОГО ДИЗАЙНУ [Архівовано 14 січня 2021 у Wayback Machine.] 2015

[14] Адаптація навколишнього середовища до потреб неповносправних з пошкодженням спинного мозку [Архівовано 14 січня 2021 у Wayback Machine.] 2015

[15] Українсько–канадський проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні» Архітектурна доступність шкіл [Архівовано 15 січня 2021 у Wayback Machine.] 2012

[16] Програма придбання спеціально обладнаних автомобілів [Архівовано 15 січня 2021 у Wayback Machine.] Міністерство соціальної політики України

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]