Інанч-Більге-хан (д/н — 1198) — 2-й хан найманів у 11431198 роках. Інші імені Інанч-Більге-Богю, Інат-хан.

Інанч-хан
Народився1100
Помер1198
Діяльністьхан
Посадахан
КонфесіяНесторіанство
РідНаймани
У шлюбі зGürbesud
ДітиТаян-хан і Буюрук-хан

Життєпис

ред.

Походив з клану Гючюгют. Про батьків нічого невідомо. Замолоду брав участь у вінах свого брата Наркеш Даян-хана проти ханств єнісейських киргизів. 1143 року спадкував владу в ханстві. Навернувся до несторіанства під ім'ям Іван.

У 1156 році скористався з послаблення Західного Ляо й оголосив незалежність. Невдовзі вступив у протистояння з караїтським ханом Кіріакуз Буюрук-хан, з яким почав боротися за владу над Татарським степом. Укладав тимчасові союзи з меркітами і татарами. Встановив дипломатичні відносини з цзінським імператором Ваньянь Юном, якого переконував виступити проти караїтів.

1174 року втрутився в боротьбу за владу в Караїтському ханстві. У 1175 році зазнав поразки від каракитайського війська й знову визнав зверхність Західної Ляо. Втім розгардіяш в останній 1177 року сприяв відновленню самостійності Найманського ханства. В наступні роки успішно воював проти Західного Ляо.

1194 року повалив Тогрила, поставивши ханом караїтів його брата Ерке-Хару. Помер Інанч-хан 1198 року, після чого його володіння розділили син Таян-хан і Буюрук-хан.

Джерела

ред.
  • Zeki Velidi Togan, Çengiz Han (1155—1227), Istanbul 1969
  • Togan, İsenbike (1998). Flexibility and Limitation in Steppe Formations: The Kerait Khanate and Chinggis Khan. BRILL. ISBN 978-9004108028.
  • Гумилёв Л. Н. Поиски вымышленного царства (Легенда о «государстве пресвитера Иоанна»). — М.: Айрис-пресс, 2002. — 432 с. — (Библиотека истории и культуры). — 5000 экз. — ISBN 5-8112-0021-8.