Вікіпедія

Імпічмент в Україні

Імпічмент в Україні — повноваження законодавчої влади, що дозволяє висувати офіційні звинувачення державному службовцю за імовірно вчинені злочини. Фактично судовий розгляд за таким звинуваченням, і подальше зняття з посади на підставі визнання вини, існує окремо від акту самого імпічменту.

Імпічмент президента України ред.

Повноваження Президента України припиняються достроково у разі:

  1. відставки;
  2. неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
  3. усунення з поста в порядку імпічменту;
  4. смерті.

Конституція України, а саме стаття 111 Основного Закону дає визначення імпічменту. У Конституції імпічмент визначається як особлива процедура притягнення до відповідальності Президента України, що поєднує юридичну, кримінальну і конституційну відповідальність, які реалізуються шляхом осуду Президента, дострокового припинення його повноважень і усунення з посади.

Конституція України визначає підставою для імпічменту вчинення державної зради або іншого злочину, які підпадають під дію кримінального закону (частина 1 ст. 111).

У разі дострокового припинення повноважень Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України повноваження покладаються на Голову Верховної Ради України.

21 лютого 2014 року було зареєстровано проект закону про імпічмент Президента України[1]

22 лютого 2014 року Верховна Рада України прийняла постанову № 757-VII[2] про усунення президента зі своєї посади і призначила проведення позачергових президентських виборів на 25 травня 2014 року, але за іншим законопроектом. Прийняття цього законопроекту пояснюється заміною формулювання «імпічмент» на «самоусунення» у зв'язку з особливими обставинами.[джерело?]

Питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

Процедура імпічменту ред.

  • парламент створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до якої входять спеціальний прокурор і спеціальні слідчі;
  • висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради України;
  • За наявності підстав Верховна Рада України не менш як двома третинами від її конституційного складу приймає рішення про звинувачення Президента України;
  • Конституційний суд виносить висновок щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент;
  • Верховний Суд України підтверджує наявність у діях обвинувачуваного ознак державної зради чи іншого злочину;
  • не менш як трьома четвертими від конституційного складу Верховної ради парламентаріїв приймають рішення про усунення Президента України з поста;
  • виконання обов'язків Президента України покладається на Голову Верховної Ради України, за виключенням повноважень вказаних у ст. 112 Конституції України.[3]

Відсторонення Віктора Януковича ред.

Докладніше: Відсторонення Віктора Януковича

22 лютого Верховна Рада України 328 голосами підтримала постанову «Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України»[4]. Відповідно до постанови Віктор Янукович оголошувався таким, що у неконституційний спосіб самоусунувався від виконання ним своїх конституційних обов'язків Президента України, та відповідно до пункту 7 частини першої статті 85 Конституції України оголошувалося про проведення позачергових виборів Президента 25 травня 2014 року[5].

Результати голосування[6]
Фракція За Проти Утрималося Не голосувало Відсутні
Партія регіонів 36 0 0 2 96
ВО «Батьківщина» 86 0 0 2 0
УДАР 41 0 0 0 1
ВО «Свобода» 36 0 0 0 0
Комуністична партія України 30 0 0 1 1
Позафракційні 99 0 0 1 17
Загалом 328 0 0 6 116

Також депутатами було ухвалено постанову «Про відкликання Рибака В. В. з посади Голови Верховної Ради України»[7] та обрано головою парламенту Олександра Турчинова[8], який став виконувачем обов'язків Президента України[9].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Проект Закону про імпічмент Президента України. ВРУ. 21.02.2014. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 5.05.2014.
  2. ↑ Постанова Верховної Ради України „Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України“. ВРУ. 22.02.2014. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 5.05.2014.
  3. ↑ http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр [Архівовано 24 червня 2019 у Wayback Machine.] Згідно ст. 111 зі змінами від 02.06.2016 та ст. 112 Конституції України у редакції Закону № 742-VII від 21.02.2014.
  4. ↑ ПОСТАНОВА Верховної Ради України Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 11, ст.158). Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 29 червня 2018.
  5. ↑ Рада приняла постановление об отстранении Януковича от власти. ЛІГА.Новости. 22 лютого 2014. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014.(рос.)
  6. ↑ Поіменне голосування про проект Постанови про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень (№ 4193) — за основу та в цілому. Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 29 червня 2018.
  7. ↑ Постанова Верховної Ради України «Про відкликання Рибака В. В. з посади Голови Верховної Ради України». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 29 червня 2018.
  8. ↑ Постанова Верховної Ради України «Про Голову Верховної Ради України». Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 29 червня 2018.
  9. ↑ Турчинов має повноваження президента?. Euronews. 22 лютого 2014. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014.

Джерела та література ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Імпічмент_в_Україні&oldid=40929130