Імператор Ґо-Комьо

110-й імператор Японії

Імператор Ґо-Комьо́ (яп. 後光明天皇, ごこうみょうてんのう, ґо-комьо тенно; 20 квітня 1633 — 30 жовтня 1654) — 110-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 14 листопада 1643 — 30 жовтня 1654[1].

Імператор Ґо-Комьо
яп. 後光明天皇
Народився20 квітня 1633(1633-04-20)
Кіото, Японія
Помер30 жовтня 1654(1654-10-30) (21 рік)
Кіото, Японія
·натуральна віспа
ПохованняTsuki no wa no misasagid
Країна Сьоґунат Едо
Японія
Діяльністьправитель
Знання мовяпонська
Титулімператор Японії
Посадаімператор Японії
РідІмператорський дім Японії
БатькоІмператор Ґо-Мідзуноо
МатиFujiwara no Mitsukod
РодичіTokugawa Masakod і Імператор Рейґен
Брати, сестриYasuhito, Prince Hachijōd, Gyōjo-hosshinnōd, Shuchō-hosshinnōd, Sukehito-shinnōd, Імператор Рейґен, Імператор Ґо-Сай, Kamo-no-miyad, Принц Сьодзьо, Sōchō-joōd, Richū-joōd, Teruko-naishinnōd, Onna Ni no miyad, Tsuneko-naishinnōd, Bunchi-joōd, Akiko-naishinnōd, Імператор Мейсьо, Yoshiko-naishinnōd, Принцеса Бунсацу і Принцеса Нії
У шлюбі зNiwata Hidekod
ДітиTakako-naishinnōd

Життєпис

ред.

Імператор Ґо-Комьо народився 20 квітня 1633 року. Він був четвертим сином Імператора Ґо-Мідзуноо. Матір'ю хлопчика була фрейліна Соно Міцуко, донька лівого міністра Соно Мототади. Новонародженому дали ім'я Цуґухіто і титул принц Суґа[2].

1642 року принца проголосили спадкоємцем трону. Наступного року його старша сестра Окіко, що обіймала престол під Імператора Мейсьо, передала йому керівництво країною[2].

Імператор Ґо-Комьо правив 12 років. Протягом цього часу Імператорський двір та сьоґунат Токуґава підтримували дружні стосунки, завдяки тому, що названою матір'ю монарха була Токуґава Кадзуко, донька 2-го сьоґуна Токуґави Хідетади. Попри це, Імператор особисто не любив сьоґунат через обмеження, накладені самурайським урядом на Імператорський двір у справі державного управління[2].

В юному віці Імператор Ґо-Комьо займався вивченням конфуціанського канону і планував заснувати в Кіото академію. Він присвятив себе бойовим мистецтвам, літературі та поезії. За життя монарх написав «Збірку співочого фенікса»[3], що увібрала в себе 92 китайських та 5 японських віршів[2].

30 жовтня 1654 року Імператор Ґо-Комьо раптово помер від натуральної віспи у 22-річному віці. Ходили також чутки про його отруєння. Покійний монарх не залишив по собі сина, тому престол перейшов до його молодшого брата Імператора Ґо-Сая. Поховали Імператора Ґо-Комьо в гробниці Цукінова[4], на території монастиря Сенрюдзі в районі Хіґасіяма, в Кіото.[2][5].

Генеалогічне дерево

ред.
 
(107) Ґо-Йодзей
 
(108) Ґо-Мідзуноо
 
(109) Мейсьо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Нобухіро
 
 
(110) Ґо-Комьо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йосіхіто
 
 
(111) Ґо-Сай
 
Юкіхіто
 
Тадахіто
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Акійосі
 
 
(112) Рейґен
 
(113) Хіґасіяма
 
(114) Накамікадо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоріхіто
 
 
Наохіто
 
 
 
 
 
 
 
 
Йосіко
 


Примітки

ред.
  1. Усі дати подані за європейським календарем.
  2. а б в г д Імператор Ґо-Комьо // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
  3. яп. 鳳啼集, ほうていしゅう, хотей-сю.
  4. 月輪陵, つきのわのみささぎ, цукі но ва но місасаґі.
  5. Гробниця Цукінова // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 11 липня 2010.

Джерела та література

ред.

Імператор Ґо-Комьо // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.) (яп.)

  • 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P. 1057—1058. (яп.)
  • 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Історія Імператорів) (яп.)
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.

Посилання

ред.