Ян Гуан
Ян Гуан (кит. трад.: 楊廣; піньїнь: Yang Guang), тронне ім'я Ян-ді (569 — 11 березня 618) — другий імператор китайської династії Суй, другий син імператора Веня. Роки правління: 604 — 617. В історичній літературі найчастіше вживається ім'я Суй Янді (隋煬帝) — Суйський імператор Ян.
Ян Гуан | ||
| ||
---|---|---|
604 — 617 | ||
Попередник: | Ян Цзянь | |
Спадкоємець: | Ян Ю | |
Народження: |
569[1][2][…] Чан'ань | |
Смерть: |
11 квітня 618[4] Нанкін | |
Причина смерті: | задуха | |
Поховання: | Цзяндуd і Tomb of Emperor Yang of Suid | |
Країна: | Династія Суй[5] | |
Рід: | Династія Суй | |
Батько: | Ян Цзянь[5] | |
Мати: | Empress Dugu Qieluod | |
Шлюб: | Empress Xiaod[5], Princess Guangded, Chen Nüchoud, Consort Xiaod, Consort Chend, Ronghuad, Consort Yind, Consort Zhangd, Consort Tangd, Consort Tiand, Consort Tiand, Wangd і Q108686048? | |
Діти: | Yang Zhaod[5], Yang Jiand[5], Yang Gaod, Princess Nanyangd, Consort Yangd, невідомо і Princess Huainand | |
Також відомий під іменами Їн (кит.: 英), Амо (кит.: 阿摩), а також імпертаор Мін (кит.: 明帝) в часи короткого правління його онука Ян Туна.
Короткі відомості
ред.Власним іменем імператора Ян було Ян Їн. За порадою ворожбита його батько змінив ім'я сина на Ян Гуан. Після заснування династії Суй в 581 році Ян зайняв посаду принца Цзінь. У 588 році він був призначений командиром 5 армій, які вторглися у південну державу династії Чень і завоювали її. Військові успіхи Яна Гуана і поразки його старшого брата Ян Йона уможливили проголошення першого крон-принцом. У 604 році батько обох братів помер за загадкових обставин і Ян Гуан зійшов на престол під іменем імператора Яна.
Імператор Ян правив з 604 по 617 роки і завершив багато великих інженерних проектів, зокрема будівництво Великого каналу руками 2 мільйонів робітників. Він сприяв реконструкції Великого китайського муру, що забрало життя 6 мільйонів осіб. В часи його правління 8 мільйонів китайців були задіяні на відбудовах імператорських палаців, доріг, військової техніки і кораблів.
Монарх намагався розширяти кордони своєї імперії, але робив це невдало. Завоювання південної в'єтнамської держави Чампа 605 року провалилося через втрату армії, яку знищила малярія, а три невдалі кампанії проти корейської держави Когурьо у 612–614 рокох виснажили китайську скарбницю і спричинили загибель трьох мільйонів китайських солдат.
Надмірні будівничі плани та зовнішньополітичні амбіції Імператора Яна викликали народне повстання у Північному Китаї. Монарх спробував врятуватися на півдні, але у 617 році був задушений своїм генералом Юйвенем Хуацзі. Невдала політика правителя коштувала життя не лише йому самому, але і його династії, яка припинила існування в 618 році.
В китайській історіографії та літературі Імператор Ян зображається як один з найбільших тиранів в історії Китаю.
Примітки
ред.Джерела та література
ред.- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997.