Імператор Дайґо́ (яп. 醍醐天皇, だいごてんのう, дайґо тенно; 6 лютого 885(08850206) — 23 жовтня 930) — 60-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 14 серпня 897 — 16 жовтня 930[2]. Старший син імператора Уда та Фуздівари-но Танеко, доньки міністра Такафуї[3]. У наступних поколіннях його правління стали відзначати як «правління Енгі» за досягнення в політиці та культурі.

Імператор Дайґо
яп. 醍醐天皇 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився6 лютого 885 Редагувати інформацію у Вікіданих
Хейан-кьо Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер23 жовтня 930 (45 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Хейан-кьо Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняDaigo-jid Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаЯпонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьправитель Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовяпонська Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаімператор Японії Редагувати інформацію у Вікіданих
РідІмператорський дім Японії Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоІмператор Уда Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиFujiwara no Tanekod Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіFujiwara no Onshid, Q110339107? і Yukiakira-shinnōd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриKinshi-naishinnōd, Kunshi-naishinnōd, Imperial Prince Atsuyoshid, Atsumi-shinnōd, Shinjaku-hosshinnōd і Princess Yasukod Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зFujiwara no Onshid, Ishi-naishinnōd, Minamoto no Washid, Fujiwara no Wakakod, Minamoto no Fūshid, Fujiwara no Nōshid, Minamoto no Noboru's daughter (Emperor Daigo's koui)d, Minamoto no Chikakod, Fujiwara no Yoshihimed, Fujiwara no Sōshid, Chūjō-Kouid, Fujiwara no Senshid, Minamoto no Shukod[1] і Manshi-naishinnōd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиYasuakira-shinnōd, Kōshi-naishinnōd, Імператор Судзаку, Імператор Муракамі, Keishi-naishinnōd, Noriakira-shinnōd, Ariakira-shinnōd, Shōshi-naishinnōd, Seishi-naishinnōd, Senshi-naishinnōd, Yoshiakira-shinnōd, Kyōshi-naishinnōd, Yoakira-shinnōd, Enshi-naishinnōd, Shigeakira-shinnōd, Kinshi-naishinnōd, Gashi-naishinnōd, Мінамото но Такаакіра, Moriakira-shinnōd, Kaneakira-shinnōd, Eishi-naishinnōd, Minamoto no Yoriakirad, Tsuneakirashinnōd, Yasuko-naishinnōd, Toshiko-naishinnōd, Minamoto no Kanekod, Shūshi-naishinnōd, Fushi-naishinnōd, Minamoto no Tameakirad, Minamoto no Sukeakirad і Noriakira-shinnōd Редагувати інформацію у Вікіданих
Імператор Дайґо

При народженні звався Мінамото но Ідзо. 890 року зі зміною статусу отримав титул принца, а 891 року — ім'я Ацухіто. 893 року, коли йому виповнилося 9 років, був проголошений наслідним принцом[3]. Трон посів у дванадцять років[3] водночас з проведенням гемпуку (церемонії повноліття). Негайно розгорнулося протистояння між «імператорською партією» на чолі із Суґавара но Мітідзане і кланом Фудзівара, що бажав повернути колишній вплив. Фудзівара но Токіхіра скористався невдоволенням аристократів планами реформ Мітідзане, домігшись 901 року його відсторонення від усіх посад та фактичного заслання. З цього часу Фудзівара знову стали визначати державну політику.

У 902 році було видано «Закон про упорядкування сьоенів». 903 року хіраґана була визнана офіційним письмом наряду з китайськими ієрогліфами. Того ж року столиця пережила епідемію чуми. 905 року наказав упорядкувати поетичну збірку «Кокін вака-сю». 909 року після смерті Фудзівара но Токіхіри значний вплив на політику імператора став мати його батько.

923 року помирає спадкоємець трону принца Ясуакіра. Тому спадкоємцем став онук імператора від Ясуакіри — принц Йосійорі, але той помер 925 року. 929 року внаслідок потужних повені, що охопили значнеу частину держави, загинуло багато людей.

У вересні 930 року, через важку хворобу викликану стресом через потужний удар блискавки в імператорський палац (від нього згоріло заживо декілько міністрів), зрікся престолу на користь свого сина принца Хіроакіри, що став новим імператором Судзаку[3]. Невдовзі колишній імператор став буддійським ченцем під ім'ям Хонконго, але помер того ж року.

Був вправним поетом, в його доробці 43 вірші-вака, що увійшли до приватної збірки «Егісю». Також був автором 20-томного щоденника «Енгісьокі», який вів протягом 33 років. Проте його оригінал було втрачено, окремі частини, що цитовано в інших творах, зібрано в окрему працю «Енгітенрекі Ґокісю»

Примітки

ред.
  1. https://reichsarchiv.jp/家系リスト/天皇家#emp058
  2. Усі дати подані за європейським календарем.
  3. а б в г Аністратенко та Бондаренко, 2011, с. 37.

Джерела та література

ред.
  • Аністратенко, Л.; Бондаренко, І. (2011). Японські поети: Біографічний словник. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго. с. 368.
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
  • 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
  • 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003.

Посилання

ред.