Імпанація (лат. impanatio, втілений в хлібі) — високосередньовічна теорія реальної присутності[en] тіла Ісуса Христа в освяченому хлібі Євхаристії, яка не передбачає зміну субстанції ні хліба, ні тіла[1]. Ця доктрина[en], очевидно, створена після втілення Христа (Бог став тілом в Особі Ісуса Христа)[2], є твердженням, що «Бог став хлібом» в Євхаристії. Божественні властивості Христа передаються євхаристійним хлібом через Його тіло. Ця точка зору подібна, але не тотожна теорії обґрунтування, пов’язаної з Лоларди. Римо-католицька церква вважає це єрессю[3], а також це відкидає класичне лютеранство[4]. Вважалося, що Руперт з Дойца[en] (пом. 1129) та Іоанн Паризький[en] (пом. 1306) викладали цю доктрину[3].

Примітки ред.

  1. Wm. A. Neilson, ed., Webster's New International Dictionary of the English Language, second edition, (Springfield, MA: G. & C. Merriam Co., pub., 1936), 1247 sub loco: "the inclusion of the body of Christ in the Eucharistic bread and wine, conceived of as a union without change in any substance; distinguished from transubstantiation and consubstantiation."
  2. Ів. 1:14
  3. а б Імпанація // Catholic Encyclopedia. — New York : Robert Appleton Company, 1913. (англ.)
  4. Formula of Concord, Solid Declaration Article VII [Архівовано 2008-11-21 у Wayback Machine.], 14–15, 64; cf. also Charles P. Krauth, The Conservative Reformation and Its Theology (Philadelplhia: J.B. Lippincott & Co., 1875), 771.