Іксіон (міфологія)

Іксіо́н (дав.-гр. Ιξίων, лат. Ixīōn, грец. Ιξίονας) — у давньогрецькій міфології син Флегія (або Ареса), цар лапітів, батько Пейрітоя, чоловік Дії.

Іксіон
Giovanni Battista Langetti - The Torture of Ixion (17th-century).jpg
Посада цар лапітівd
Батько Aetond[1], Antiond[1], Арес[1][2], Флегій[1][2][3] або Leonteusd
У шлюбі з Дія[d]
Діти Абант[d], Пейрітой[4][5], Кентавр[d] і Тисадіяd

У міфахРедагувати

 
Тортури Іксіона, Жуль-Елі Делоне, 1876 р.

Іксіон був сином царя лапітів Флегія. Він погодився одружитися з Дією, дочкою Дейонея, пообіцявши за неї багатий викуп, і запросив Дейонея на бенкет. Однак, не бажаючи ділитися багатством, Іксіон влаштував смертельну пастку. Він наказав вирити яму перед палацом і розвести в ній велике багаття, так що Дейоней впав у неї та живцем згорів[6].

Боги визнали цей вчинок огидним, однак Зевс, який поводився так само негідно заради коханок, не тільки дозволив йому очиститися від гріха, але й запросив поїсти за своїм столом[6].

Попри це Іксіон виявився невдячним і задумав спокусити Геру, яка, як він вважав, буде рада можливості помститися Зевсу за його численні зради. Зевс, розгадавши наміри Іксіона, створив хмару в подобі Гери. Сп'янілий Іксіон не помітив підміни та віддався любовним втіхам з обманкою. Тоді Зевс несподівано з'явився й наказав Гермесу безжально висікти Іксіона, поки той не визнає, що треба шанувати своїх благодійників. Після того Зевс прив'язав Іксіона до вогняного колеса, яке безупинно котиться по небу[6].

Хибній Гері дали ім'я Нефела, вона народила від Іксіона Кентавра. Коли Кентавр виріс, магнісійські кобили народили наступних кентаврів, з яких найзнаменитішим був Хірон[6].

У мистецтвіРедагувати

 
Покарання Іксіона на картині Хосе де Рібери, 1632 р.

Іксіон зображений на кількох червонофігурних грецьких кубках, де він показаний у полоні фурій. На кантарі, датованому близько 450 р. до н. е. Іксіона тримають Гермес і Арес, поки Афіна на задньому плані готує колесо[7]. Така ж сцена є на римській фресці з Помпеїв[8].

Червонофігурна чаша 500 р. до н. е. зображає його прив'язаним до колеса, причому не мотузками, а зміями. Про те, що міф про Іксіона поширився за межі Греції, свідчить етруська камея V ст. до н. е., на якій зображено цього злого шахрая. Іксіон також з'являється на римському саркофазі 160—170 рр. н. е. разом з іншими сумнозвісними лиходіями, які так само отримали вічне покарання від Зевса: Сізіфом і Танталом[7].

Покарання Іксіона зображали митці Відродження Гендрік Гольціус[9], Корнеліс Блумарт II[10], Корнеліс ван Гарлем[11]. Потім — Джованні Баттіста Ланджетті[12], Хосе де Рібера[13], Жуль-Елі Делоне[14].

Трактування образуРедагувати

На думку Роберта Грейвса, Іксіон, розіп'ятий на колесі — це символ сонця; в багатьох європейських народів відомий обряд пускання з гори палаючого колеса при святкуванні літнього сонцестояння. Скочування колеса символізує, що день після цієї дати коротшає[15].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г https://archive.org/stream/roscher1/Roscher21IK#page/n389/mode/2up
  2. а б Любкер Ф. Ixion // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 709.
  3. Любкер Ф. Phlegyas // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1035.
  4. Любкер Ф. Pirithous // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1050.
  5. А. Щ. Иксион // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1894. — Т. XIIа. — С. 908.
  6. а б в г Схолії до Аполлонія Родоського III.62; Гігін. Міфи 33 і 62; Піндар. Піфійські оди II.33—89 і схолії; Лукіан. Размови про богів 6; Схолії до «Финікіянок» Еврипіда 1185.
  7. а б Cartwright, Mark. Ixion. World History Encyclopedia (англ.). Процитовано 30 грудня 2022. 
  8. Alessandro, Exploring Art with (20 жовтня 2020). Ancient Roman Art: Punishment of Ixion. Exploring Art with Alessandro (амер.). Процитовано 30 грудня 2022. 
  9. Ixion (x1934-682). artmuseum.princeton.edu (англ.). Процитовано 30 грудня 2022. 
  10. Ixion op het rad - Bloemaert, Cornelis (II). Google Arts & Culture (укр.). Процитовано 30 грудня 2022. 
  11. The Fall of Ixion - Cornelis van Haarlem. USEUM (англ.). Процитовано 30 грудня 2022. 
  12. The Torture of Ixion - Giovanni Battista Langetti. Google Arts & Culture (англ.). Процитовано 30 грудня 2022. 
  13. Ixion - The Collection - Museo Nacional del Prado. www.museodelprado.es. Процитовано 30 грудня 2022. 
  14. Ixion précipité dans les Enfers - Jules-Élie Delaunay. USEUM (англ.). Процитовано 30 грудня 2022. 
  15. Graves, Robert (15 травня 2018). The Greek Myths: The Complete and Definitive Edition (англ.). National Geographic Books. ISBN 978-0-241-98235-8. 

ЛітератураРедагувати