Ізюмська провінція
Ізюмська провінція — адміністративна одиниця в Слобідсько-Українській губернії Російської імперії. Існувала протягом 1765—1780 років.
| Ізюмська провінція | ||||
 Герб | ||||
| Центр | м. Ізюм | |||
|---|---|---|---|---|
| Утворено | 1765—1780 | |||
| Попередники | Ізюмський полк | |||
| Наступники |
Ізюмський повіт, Куп'янський повіт | |||
Адміністративним центром був м. Ізюм.
Географія
ред.Ізюмська провінція межувала на заході з Харківською провінцією, на північному сході з Острогозькою провінцією.
Історія
ред.Ізюмська провінція була утворена 1765 року відповідно до царського маніфесту, за яким з 5-ти слобідських козацьких полків утворювалась Слобідсько-Українська губернія, а полки перетворювались на цивільні адміністративні одиниці — провінції. Провінція була утворена з Ізюмського слобідського козацького полку.
У 1780 році Ізюмська провінція перестає існувати у зв'язку з переформуванням Слобідсько-Української губернії у Харківське намісництво. На території провінції сформовані повіти, такі як: Ізюмський, Куп'янський.
Адміністративний поділ
ред.Провінція поділялася на комісарства:
- Ізюмське комісарство (Ізюм). В кінці 1779 року частково передано до Воронізького намісництва (без Ізюма);
- Балаклійське комісарство (Балаклія);
- Печенізьке комісарство (Печеніги). В кінці 1779 року частково передано до Воронізького намісництва (без Печенігів);
- Купенське комісарство (Купенск). В кінці 1779 року передано до Воронізького намісництва;
- Сватівське комісарство (Сватова Лучка). В кінці 1779 року передано до Воронізького намісництва.
Примітки
ред.Література
ред.- Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст.: Описово-статистичні джерела / АН УРСР, Археологічна комісія та ін. / Упорядники: В. Пірко, А. Гуржій. Ред.: П. Сохань, В. Смолій та ін. — К. : Наукова думка. — ISBN 5-12-002041-0.
- «Ведомость, исъ какихъ именно городовъ и уездовъ Харьковское наместничество составлено и сколько было въ нихъ душъ на 1779 годъ». — К.: Наукова думка, 1991. ISBN 5-12-002041-0
- "Опис міст Харківського намісництва ". 1796. — К.: Наукова думка, 1991. ISBN 5-12-002041-0
- Илляшевич Л.В. Краткій очеркъ исторіи Харьковскаго дворянства. — Х. : типографія М. Зильберберга, 1885. — 166 с.(рос. дореф.)
- Генерал-порутчик и кавалер Евдоким Щербинин. Описания Харьковского наместничества конца XVIII века: Описательно-статистические источники. — К. : Наукова думка, 1991. — ISBN 5-12-002041-0.