Іза (могильник)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Іза.

І́за — курганний могильник кінця II — початку III ст. н.е. Розташований на околиці села Іза Хустського району Закарпатської області на надзаплавній терасі лівого берега річки Ріка.

Пам'ятка відкрита 1939 року Петром Совою, досліджувалася у 1940 році Єневом Затлукалем, у 1948 р. — Маркіяном Смішком, а у 1975 — В'ячеслав Котигорошко. Розкопано 38 курганів. Обряд поховання — тілоспалення (на місці майбутнього кургану або на стороні). Поховальний інвентар складали ліпна та гончарна кераміка, вістря списа, ключі, сердолікові намиста.

Джерела та література ред.

Л. В. Вакуленко. Іза, могильник [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 420. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
Смішко М. Ю. Два курганні могильники в околицях с. Ізи, Закарпатської області. В кн.: Археологічні пам'ятки УРСР, т. 3. К., 1952;
Котигорошко В. Г. Итоги изучения могильника Иза в Закарпатье. «Советская археология», 1980, № 1