Відкрити головне меню

Іван Павлович Івонін (17 листопада 1907(19071117), селище Лисичанськ, тепер місто Луганської області — 5 січня 1993, Київ) — український радянський і господарський діяч, Герой Соціалістичної Праці (28.08.1948). Депутат Верховної Ради УРСР 5-го скликання. Член ЦК КПУ в 1952—1956 роках. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1960—1966 роках.

Івонін Іван Павлович
Народився 17 листопада 1907(1907-11-17)
селище Лисичанськ, тепер місто Луганської області
Помер 5 січня 1993(1993-01-05) (85 років)
місто Київ
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність росіянин
Діяльність державний діяч
Партія КПРС
Нагороди Герой Соціалістичної ПраціОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»

БіографіяРедагувати

Народився в родині шахтаря. Працював підбирачем породи, укріплювачем, коногоном на шахтах. У 1923 році вступив до гірничопромислового училища. Після закінчення училища працював машиністом врубової машини на шахті. Через два роки став гірничим майстром.

У 1929—1934 роках навчався в Лисичанському вечірньому гірничому інституті. З 1930 року — начальник дільниці шахти в Донбасі.

Член ВКП(б) з 1932 року.

Після закінчення інституту в 1934 році направлений на шахти в Кузнецькому басейні РСФСР. Працював головним інженером шахти № 4—10 тресту «Кисельовськвугілля», керуючим тресту «Кемероввугілля» РРФСР.

З 1942 року — керуючий тресту «Молотоввугілля» Молотовської області РРФСР. У 1943 році направлений начальником на шахту «Октябрьская революция» комбінату «Ростоввугілля». Потім призначений начальником виробничого відділу і заступником головного інженера комбінату «Ростоввугілля». З листопада 1944 року — керуючий тресту «Несвєтайантрацит» комбінату «Ростоввугілля» Ростовської області РРФСР.

У 1947—1951 року — начальник комбінату «Ростоввугілля».

У 1951—1954 року — начальник комбінату «Ворошиловградвугілля».

У 1954—1957 року — заступник міністра вугільної промисловості Української РСР.

У 1957—1958 р. — 1-й заступник голови Ради народного господарства Львівського економічного адміністративного району.

У 1958 — грудні 1962 р. — голова Ради народного господарства Львівського економічного адміністративного району.

У 1963 — 15 січня 1969 року — голова Державного Комітету Ради Міністрів Української РСР по нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості й гірничому нагляду.

Потім — на пенсії.

НагородиРедагувати

ПосиланняРедагувати