Івонн Кегл

американський астронавт

Івонн Дарлін Кегл (англ. Yvonne Darlene Cagle, нар. 24 квітня 1959) — американська космонавтка і лікарка. Полковник ВПС США.

Івонн Дарлін Кегл
Yvonne Darlene Cagle
Дата народження24 квітня 1959(1959-04-24) (65 років)
Місце народженняВест-Пойнт, штат Нью-Йорк
Країна:США США
Alma mater:Університет Вашингтону, Сан-Франциський державний університет
Спеціальність:астронавт, менеджер, лікар
Військове звання:полковник

Освіта

ред.

Народилась у Вест-Пойнті, штат Нью-Йорк, закінчила школу в Новато, Каліфорнія.[1]

Здобула ступінь бакалавра в галузі біохімії Університету Сан-Франциско у 1981 році і ступінь доктора медицини по закінченню Вашингтонського університету в 1985 році. Завершила стажування у госпіталі в Окленді, штат Каліфорнія у 1985 році. Отримала сертифікат з авіаційно-космічної медицини Школи аерокосмічної медицини Бази ВПС США у Бруксі, Техас у 1988 році. Закінчила ординатуру з сімейної практики у Медичній школі Східної Вірджинії у 1992 році і отримали сертифікат старшого авіаційного медичного екзаменатора Федерального управління авіації у 1995 році.

ВПС США

ред.

Кегл звільнилась з ВПС США у званні полковника у 2008 році.[2][3] У травні 1989 року була призначена у 48-й тактичний госпіталь, Велика Британія. Кегл служила офіцером медичного зв'язку місії СТС-30 тестування космічного апарата «Магеллан», перш ніж стала астронавткою НАСА.[3] Вона працювала лікаркою в клініці НАСА з 1994 по 1996 рік.[3] У 1996 році була обрана для навчання астронавтів НАСА.[3]

Кар'єра космонавтки

ред.
 
16-й набір астронавтів НАСА (1996 рік)

Івонн Кегл входила до 16-го набору астронавтів НАСА 1996 року. Зараз вона працює в Космічному центрі Джонсона.[4]

Кегл також є радницею NASA's Flight Opportunities Program.[5]

Нещодавно була обрана в резервний екіпаж Hawai'i Space Exploration Analog and Simulation (HI-SEAS), який є частиною дослідження НАСА з визначення найкращого раціону харчування астронавтів під час багатолітніх польотів на Марс.[6] Крім того, доктор Кегл є почесним членом Данського астрономічного товариства.[7]

У 2014 році Кегл була запрошеним професором в університеті Фордхем, де вона брала участь у міждисциплінарних дослідженнях у галузі охорони здоров'я, охорони навколишнього середовища та працездатності людини.[8] Вона була удостоєна почесного звання доктора Університету Фордгем за значний і вагомий внесок в галузі науки, технології та здоров'я людини.[9]

Станом на червень 2018 року Кегл вважається «NASA Management Astronaut»0 — це означає, що вона працює в НАСА, але більше не має права на призначення в політ.[10]

Див. також

ред.

Посилання

ред.
  1. Astronaut Yvonne Cagle named S.F. State's centennial commencement speaker and Alumna of the Year. SFSU. 3 травня 1999. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2015.
  2. Dr. Yvonne Cagle — Splashdown 45 - USS Hornet Museum Celebrates Apollo 11 Anniversary. Hornetsplashdown.com. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2017.
  3. а б в г Astronaut Bio: Yvonne Cagle (9/2014). Jsc.nasa.gov. Архів оригіналу за 7 січня 2017. Процитовано 28 лютого 2017.
  4. Astronaut Bio: Yvonne Cagle (6/2007). Jsc.nasa.gov. Архів оригіналу за 7 січня 2017. Процитовано 20 жовтня 2013.
  5. NASA. NASA Flight Opportunities. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 20 жовтня 2013.
  6. Hawai'i Space Exploration Analog and Simulation mission site. Hi-Seas.org. Архів оригіналу за 20 травня 2019. Процитовано 6 липня 2013.
  7. Archived copy. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 5 липня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) Official website of Danish Astronautical Society
  8. Joanna Mercuri (8 вересня 2014). GSS and NASA Astronaut Form Interdisciplinary Collaborative. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 23 березня 2019.
  9. Past Honorary Degree Recipients. Fordham University. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 13 червня 2018.
  10. NASA Management Astronauts. 25 травня 2018. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 23 березня 2019.

Література

ред.

Посилання

ред.