Іващенко Юрій Васильович

Юрій Васильович Іващенко (народився 4 лютого 1930) — кандидат історичних наук, ректор Тернопільського педагогічного інституту.

Іващенко Юрій Васильович
Народився 4 лютого 1930(1930-02-04) (90 років)
Ромни, Українська СРР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Alma mater Ростовський державний університетd (1963)
Заклад Національний університет «Запорізька політехніка»
Посада директор школиd
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Нагороди
орден «Знак Пошани»

НавчанняРедагувати

Середню школу Юрій Іващенко закінчив із золотою медаллю. В 1946 році вступив на службу до війскового автомобільного училища в м. Ромни. Військова служба тривала до 1954 року. В 1955 році вступив на заочне відділення до Ростовського університету на історичний факультет[1]. Навчався до 1963 року. В 1977 році підготував і захистив кандидатську дисертацію. Після захисту здобув науковий ступіль кандидата історичних наук.

Професійна діяльністьРедагувати

Із 1956 по 1961 — секретар комітету комсомолу тресту «Запоріжбуд». Із 1959 року — секретар Запорізького міського комітету комсомолу. У 1963 році став працювати директором школи робітничої молоді, де пропрацював рік. У 1969 році став працювати заступником завідувача відділу пропаганди та агітації Запорізького обкому партії. Пропрацював на цій посаді 10 років. У 1977 році був нагороджений орденом «Знак Пошани». У 1979 році став ректором Запорізького педагогічного інституту. На таку високу посаду Юрія Васильовича запросило Міністерство освіти України, враховуючи досвід та високий інтелектуальний рівень. Саме під керівництвом Іващенка Юрія Васильовича було створено наукову та матеріальну базу для перетворення інстиуту в державний університет. Очолював університет до 1984 року. В цьому ж році очолив Тернопільський педагогічний інститут. У Тернополі працював до 1990 року. З 1991 року професор кафедри українознавства в Запорізькому Національному Технічному Університеті, де працював до 2006 року[2].

Наукова роботаРедагувати

Іващенко Юрій Васильович є автором понад 100 наукових праць, семи монографій, зокрема «Вчитель на завтра: досвід, проблеми, пошуки рішень».

ПриміткиРедагувати