Ґдуля Іван

(Перенаправлено з Іван Ґдуля)

Іван Ґдуля (нар. ? — пом. 1922, Снятин) — український громадсько-політичний, культурно-освітній та військовий діяч, професор та директор української державної реальної школи в Снятині, сотник Української Галицької армії[1].

Іван Ґдуля
 Сотник
Загальна інформація
Народження
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Смерть 1922(1922)
м. Снятин, тепер Івано-Франківська область
Громадянство ЗУНР ЗУНР
Військова служба
Приналежність ЗУНР ЗУНР
Рід військ  УГА
Війни / битви Українсько-польська війна

Життєпис ред.

 
Реальна школа у Снятині

Іван Ґдуля закінчив Перемишльську державну чоловічу гімназію у 1896 році[2]. З 1903 року працював у цісарсько–королівській школі в Снятині, де викладав українську мову, фізику та математику в старших класах[3]. У 1912 — 1913 навчальному році для учнів VI-VII класів було запроваджено стрільби з бойової зброї. Іван Ґдуля вів стрілецьку справу, в обсязі 50 годин на рік.

Проходив службу в австрійському війську, в званні четаря. Під час відступу до Карпат, у жовтні 1914 року, Іван Ґдуля потрапив до російського полону. Після повернення з полону повернувся працювати до цісарсько–королівської школи.

З проголошенням Західноукраїнської Народної Республіки замість цісарсько–королівської школи була створена українська державна реальна школа. Наприкінці листопада 1918 року, після того як колишній керівник школи Фоґль, на початку національно-визвольних змагань західних українців у листопаді 1918 року, покинув м. Снятин, Івана Ґдулю обирають директором української державної реальної школи в Снятині[4]. 29 січня 1919 року постановою повітового комітету м. Снятин українську державну реальну школу перетворено в гімназію.

18 лютого 1919 року Іван Ґдуля вступив на військову службу до лав УГА[5].

Після поразки українських визвольних змагань Іван Ґдуля був арештований в липні 1919 року, у в'язниці просидів до осені 1920 року[6]. Іван Ґдуля не присягнув на вірність польській владі, та був звільнений без права пенсії.

Помер Іван Ґдуля у 1922 році в Снятині. Похований на снятинському цвинтарі по вулиці Тараса Шевченка.

Джерела ред.

  • Андрій Королько. Культурно-освітнє життя українців Покуття періоду ЗУНР (1918–1919 рр.) / А. Королько // Вісник Прикарпатського університету. Історія. - 2012. - Вип. 22. - С. 43-59.

Примітки ред.

  1. Визвольні змагання. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 29 березня 2018. 
  2. Степан Шах. Державна гімназія з українською мовою навчання в Перемишлі [Архівовано 30 березня 2018 у Wayback Machine.] «Свобод» 8 травня 1969
  3. Розвиток середньої освіти в Снятині в другій половині XIX - першій половині XX ст. Архів оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 29 березня 2018. 
  4. Королько Андрій. Культурно-освітнє життя українців Покуття періоду ЗУНР (1918–1919 рр.)
  5. Центральний державний історичний архів України, м. Львів, ф. 667, оп. 1, спр. 19. Звіт повітового шкільного комісаріату в м. Городенці про стан шкіл і навчання в повіті. 1919 р., 11 арк.
  6. Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ столітті: Документи і матеріали. – Том 1. – Книга 2: (1929–1939). Архів оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 29 березня 2018.