Відкрити головне меню

Іва́н Ти́хонович Волева́ч (? — † після 1656) — український державний і військовий діяч, генеральний обозний (1650, 1655 - 1656), сподвижник Гетьмана Війська Запорозького Богдана Хмельницького.

Іван Тихонович Волевач

Час на посаді:
1650 — 1650
ПопередникІван Чорнота
НаступникФедір Коробка
Час на посаді:
1655 — 1656
ПопередникТиміш Носач
НаступникТиміш Носач

Померпісля 1656
Національністьукраїнець
Релігіяправославний

Походив з чигиринського козацького роду. Його батько володів великими угіддями на ріці Чутка неподалік Чигирина. Отже ці землі безпосередньо сусідили із землями Хмельницьких.

Вперше згадується в Реєстрі Війська Запорозького 1649 року, куди його вписано у складі Військового товариства, яке становило кадровий резерв Війська Запорозького.

Восени 1650 року, вже будучи генеральним обозним, під час походу українського війська на Молдавське князівство їздив за дорученням Гетьмана Богдана Хмельницького на переговори з царевичем кримським, що командував допоміжним кримським військом у цьому поході.

У липні 1651 року та червні-липні 1653 року згадується як наказний Чигиринський полковник від Чигиринських полковників Якова Пархоменка та Карпа Трушенка. Після 1656 року у джерелах не згадується.

У заповіті крім роздачі маєтностей родичам заповів на чотири чигиринських церкви: Спаську, Пречистенську, Никольську, Петровську «по тисячі коп грошей» і «по сто коп грошей» протопопу Пешті і пречистенському священику, по «тридцять коп» — петровському і никольському. Донька Марія була дружиною Гаврила Коробки.

Джерела та літератураРедагувати

  • Модзалевский В. Л. «Малороссийский родословник» Том 1 Adamant Media 2005 Репринт
  • Наталя Яковенко: Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. Київ 2005
  • Сергій Коваленко. Волевач Іван Тихонович//Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія в 3-х томах. Том 1. - К.: Видавництво "Стікс", 2007, с.49.

Дивись такожРедагувати