Іван Вергунок або Іван Вергуньонок — український козак з-під Полтави, родом з міста Лубен. Другий самозванець і авантюрист, який видавав себе за «царевича» Івана Дмитровича — сина московського царя Лжедмитрія II і Марини Мнішек. У зв'язку з цим Івана Вергуньонка в деяких роботах називають лже-Іван Дмитрович II або лже-Івашка II[1][2].

На відміну від Яна Фаустіна Луби, першого лже-Івашки, який не висував жодних претензій на московський престол, Іван Вергуньонок, прийнявши царське ім'я близько 1640 року, відкрито заявляв про свої права на Московське царство і намагався заручитися військовою допомогою то від Кримського ханства, то від Османської імперії. У 1646 році турки-османи за агресивний характер лже-Івашки II заарештували й ув'язнили того в Кожаному містечку. Про подальшу долю самозванця нічого не відомо[3][4].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Борисова Ж. Е. «История России в лицах»
  2. Низовский А. Ю. «Самозванцы на Руси», с. 67
  3. Низовский А. Ю. «Самозванцы на Руси», с. 70
  4. Юзефович Л. А. «Самые знаменитые самозванцы». Дети царя Дмитрия, с. 67

Література ред.

  • Низовский А. Ю. «Самозванцы на Руси». М., 2005 — isbn=5-9533-1017-X
  • Борисова Ж. Е. Дополнительная Общеобразовательная (Общеразвивающая) программа «История России в лицах». Первоуральск, 2015
  • Юзефович Л. А. «Самые знаменитые самозванцы» [Архівовано 13 січня 2019 у Wayback Machine.]. М., 1999 — isbn=5-7390-0492-4