Ібіс гігантський

вид птахів
Ібіс гігантський
ThaumantibisGiganteaGronvold.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Пеліканоподібні (Pelecaniformes)
Родина: Ібісові (Threskiornithidae)
Рід: Гігантський ібіс (Thaumatibis)
Elliot, 1877[2]
Вид: Ібіс гігантський
Thaumatibis gigantea
(Oustalet, 1877)
Синоніми
Pseudibis gigantea Oustalet, 1877
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Pseudibis gigantea
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Pseudibis gigantea
IUCN logo.svg МСОП: 22697536

Ібіс гігантський[3] (Thaumatibis gigantea) — вид пеліканоподібних птахів родини ібісових (Threskiornithidae).

Поширення і чисельністьРедагувати

Ендемік Індокитаю. Вид поширений на півночі і сході Камбоджі. Декілька птахів спостерігали на півдні Лаосу та Національному парку Йок-Дун на південному заході В'єтнаму. Історично траплявся на півдні В'єтнаму і Таїланду, де вимер до 1920 року. За оцінками 2014 року, загальна чисельність ібіса гігантського становить 290 птахів.[1]

ОписРедагувати

Найбільший представник родини. Тіло завдовжки 102—106 см, заввишки до 100 см і вагою до 4,2 кг. Оперення темно-сіро-коричневе, верх голови і верх шиї сіруваті, без оперення. Поперек голови та плечей є темні смуги, а на блідих сріблясто-сірих кінчиках крила також є чорні поперечини. Дзьоб жовтувато-коричневого кольору, ноги помаранчеві, очі темно-червоні.

Спосіб життяРедагувати

Живе на болота, озерах, річках з повільною течією. Живиться дрібною рибою, земноводними, плазунами та водними безхребетними. Трапляється парами або невеликими сімейними групами. Сезон розмноження збігається із сезоном дощів і триває приблизно з червня по вересень. Гнізда облаштовує на високих деревах. У кладці два яйця.

ПриміткиРедагувати

  1. а б BirdLife International (2018). Thaumatibis gigantea: інформація на сайті МСОП (версія 2020.2) (англ.) 17 липня 2020
  2. Endangered and Threatened Wildlife and Plants; Final Rule To List Six Foreign Birds as Endangered. Federal Register. United States Government. 16 січня 2008. Архів оригіналу за 31 жовтня 2017. Процитовано 6 January 2018. 
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

ПосиланняРедагувати